Реціта-10 таблетки вкриті плівковою оболонкою 10 мг блістер №28

Реціта - Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Есциталопрам - селективний інгібітор зворотного захоплення серотоніну (СІОЗС) з високою афінністю до транспортерів серотоніну та мінімальною взаємодією з іншими рецепторами. Це S-енантіомер циталопраму з унікальною терапевтичною активністю.

Фармакокінетика

Есциталопрам майже повністю абсорбується та досягає пікового рівня через 4 години. Біодоступність – близько 80%, зв'язування з білками – менше 80%. Метаболізується у печінці за участю CYP2C19, CYP3A4 та CYP2D6. Період напіввиведення – 30 годин, кліренс – 0,6 л/хв. Метаболіти виводяться із сечею. Рівноважна концентрація – через тиждень. У літніх та при порушеннях функції печінки або нирок виведення уповільнене. При низькій активності CYP2C19 концентрація в плазмі вдвічі вища.

Склад та форма випуску

Активна речовина реціта: есциталопрам.

Лікарська форма реціта: таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Одна таблетка реціта містить оксалату есциталопраму, еквівалентного 5 мг, 10 мг або 20 мг есциталопраму.

Допоміжні речовини реціта: 

• мікрокристалічна целюлоза;
• кроскармелоза натрію;
• тальк;
• безводний колоїдний діоксид кремнію;
• магнію стеарат.

Оболонка: 

• гіпромелоза;
• діоксид титану (Е 171);
• тальк;
• макрогол (ПЕГ-400);
• очищена вода.

Основні фізико-хімічні властивості реціта:

Таблетки реціта по 5 мг: білі або майже білі, круглі, двоопуклі таблетки з тисненням «С5» на одній стороні і гладкі на іншій.

Таблетки реціта по 10 мг: білі або майже білі, овальні, двоопуклі таблетки з тисненням «С4» на одній стороні і з лінією поділу на інший.

Таблетки рециту по 20 мг мають білий або майже білий колір, овальну форму і двоопуклу поверхню. З одного боку є тиснення «С3», а з іншого — лінія поділу.

Препарат реціта упакований по 14 таблеток у блістері та вкладений у картонну упаковку №28.

Показання до застосування

Препарат реціта призначений для лікування великих депресивних епізодів, панічних розладів з або без агорафобією, соціальних тривожних розладів (соціальна фобія), генералізованих тривожних розладів, обсесивно-компульсивних розладів.

Реціта купити ви можете у нас на сайті anc.ua, оформивши броню в найближчій аптеці або доставку кур'єром за потрібною адресою.

Протипоказання

• Гіперчутливість до есциталопраму або до інших компонентів препарату;
• спільне використання з неселективними незворотними інгібіторами моноамінооксидази (МАО), що може призвести до серотонінового синдрому, що виявляється збудженням, тремором та гіпертермією;
• комбінація з оборотними інгібіторами МАО-А, такими як моклобемід, або з оборотними неселективними інгібіторами МАО, наприклад, лінезолідом, через ризик серотонінового синдрому;
• подовження інтервалу QT або уроджений синдром довгого QT;
• сумісне застосування з лікарськими препаратами, які подовжують інтервал QT;
• одночасне лікування пімозидом.

Особливості застосування

Діти

Антидепресанти не рекомендуються для лікування дітей. У клінічних випробуваннях було виявлено, що у дітей, які отримували антидепресанти, частіше спостерігаються суїцидальні думки та поведінка, а також ворожість, включаючи агресію, опозиційну поведінку та гнів порівняно з тими, хто приймав плацебо. Якщо рішення про призначення антидепресантів все ж таки приймається за медичними показаннями, необхідно забезпечити ретельне спостереження за пацієнтом на предмет суїцидальних симптомів.

Реціта зазвичай протипоказаний вагітним, але може бути призначений лише після ретельної оцінки ризиків та користі. Рекомендується ретельно спостерігати за новонародженими, чиї матері приймали реціта, особливо у третьому триместрі.

Епідеміологічні дослідження показали, що використання СІЗЗС під час вагітності може збільшити ризик стійкої легеневої гіпертензії у новонароджених, до 5 випадків на 1000 вагітностей, порівняно з 1-2 випадками на 1000 у загальній популяції.

Оскільки реціта проникає у грудне молоко, годування груддю не рекомендується під час лікування.

Побічні ефекти

Побічні ефекти найчастіше спостерігаються протягом першого або другого тижня лікування та зазвичай їх частота та інтенсивність зменшуються у міру продовження терапії:

• кров та лімфатична система: тромбоцитопенія;
• імунна система: анафілактичні реакції;
• ендокринна система: порушення секреції антидіуретичного гормону;
• метаболізм: зниження або збільшення апетиту, зміна маси тіла, гіпонатріємія, анорексія;
• психіка: тривога, неспокій, незвичайні сни, зниження лібідо в обох статей, аноргазмія у жінок, скрегіт зубами, збудження, нервозність, панічні атаки, сплутаність свідомості, агресія, деперсоналізація, галюцинації, манія, суїцидальні думки;
• нервова система: безсоння, сонливість, запаморочення, парестезія, тремор, порушення смаку, порушення сну, непритомність, серотоніновий синдром, дискінезія, рухові розлади, судоми, психомоторне занепокоєння/акатизія, головний біль;
• органи зору: розширення зіниць, затуманювання зору;
• слухові та вестибулярні системи: відчуття дзвону у вухах;
• серцево-судинна система: тахікардія, брадикардія, подовження інтервалу QT на ЕКГ, ортостатична гіпотензія, вентрикулярна аритмія (включаючи torsade de pointes);
• дихальна система: синусит, позіхання, носова кровотеча;
• травна система: нудота, діарея, запор, блювання, сухість у роті, шлунково-кишкові кровотечі (у тому числі ректальні);
• гепатобіліарна система: гепатит, зміни у функціональних печінкових тестах;
• шкіра та її похідні: посилене потовиділення, висипання, облисіння, кропив'янка, свербіж, синці, ангіоневротичний набряк;
• опорно-рухова система та сполучна тканина: артралгія, міалгія;
• сечовидільна система: затримка сечовипускання;
• репродуктивна система та молочні залози: у чоловіків спостерігалися розлади еякуляції, імпотенція, пріапізм; у жінок можливі метрорагія, менорагія, галакторея, післяпологові кровотечі (частота невідома);
• загальні порушення: втома, пірексія, набряк.

Різке припинення лікування СІЗЗС може викликати симптоми відміни, такі як:

• запаморочення;
• сенсорні розлади;
• розлади сну;
• збудження;
• нудота;
• тремор;
• сплутаність свідомості;
• підвищене потовиділення;
• головний біль;
• діарея;
• посилене серцебиття;
• емоційна нестабільність;
• роздратування;
• порушення зору.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій

Протипоказані комбінації:

• неселективні незворотні ІМАО: можливі серйозні реакції, включаючи серотоніновий синдром. Есциталопрам можна починати через 14 днів після відміни ІМАО, а ІМАО – через 7 днів після припинення есциталопраму;
• пімозид: протипоказано через ризик збільшення інтервалу QTc та посилення побічних ефектів.

Комбінації, які потребують обережності:

• оборотні ІМАО типу А (моклобемід): ризик серотонінового синдрому; есциталопрам можна розпочати через 1 день після припинення моклобеміду.
• селегілін: ризик серотонінового синдрому;
• серотонінергічні препарати: ризик серотонінового синдрому;
• препарати, що знижують судомний поріг: необхідна обережність;
• літій та триптофан: підсилюють ефекти;
• звіробій: збільшує частоту побічних реакцій;
• антикоагулянти: потрібен моніторинг згортання крові;
• алкоголь: комбінація не рекомендована;
• інгібітори CYP2C19 (омепразол, циметидин): можуть підвищити концентрацію есциталопраму в крові, потрібне коригування дози;
• інгібування CYP2D6: вимагає обережності при застосуванні препаратів, що метаболізуються цим ферментом (наприклад, флекаїнід, пропафенон, метопролол). Можлива корекція дози.

Блок FAQ

Навіщо застосовують реціта?

Показання для застосування реціта:

• лікування великих депресивних епізодів;
• панічні розлади з агорафобією або без неї;
• соціальні тривожні розлади (соціальна фобія);
• генералізовані тривожні розлади;
• обсесивно-компульсивні розлади.

Використана література

https://compendium.com.ua

https://likicontrol.com.ua

https://mozdocs.kiev.ua