Вакцини

Вакцини

Вакцини — це препарати біологічного походження, завдяки яким організм може сформувати імунітет до певних небезпечних для нього факторів, наприклад, вірусів чи мікроорганізмів. До складу вакцин входять речовини, частинки яких подібні до частинок мікроорганізмів або вірусів, що спричинюють захворювання, з якими покликані боротися вакцини. У багатьох випадках їх виробляють із:

• ослаблених форм антигенів;
• убитих форм антигенів (мікробів);
• поверхневих білків антигенів.

Потрапляючи до організму, основні діючі речовини вакцин стимулюють імунну систему розпізнавати ослаблені антигени як загрозу і формувати до них антитіла. Навчений боротися із загрозою організм зберігає цю здатність протягом певного часу. Після цього періоду вакцинацію слід повторювати (здійснюється ревакцинація). Наприклад, щеплення від правця забезпечує імунітет протягом 10 років, від сказу — 1 рік (3 роки за умови систематичної ревакцинації людей, які через професійну діяльність мають підвищений ризик зараження на сказ), від грипу — 6–12 місяців.

5 причин купити вакцину та зробити щеплення

1. Вакцинація — найчастіше єдина «зброя» проти таких смертельно небезпечних хвороб, як сказ, кір, поліомієліт, правець. Наприклад, у разі сказу термінова вакцинація є єдиним клінічно ефективним способом лікування, який може врятувати людині життя.
2. При контакті з антигеном вакциновані люди або не хворіють зовсім, або переносять хворобу в легкій формі. В них рідше фіксують ускладнення.
3. Вакцинація великих груп людей дає змогу створювати колективний імунітет — стан соціальної групи, при якому внаслідок сформованого особистого імунітету переважної більшості її членів не створюються сприятливі умови для виникнення епідемії.
4. Застосування вакцин дає змогу запобігати антибіотикорезистентності. Це особливо важливо у світлі останніх даних про прогресування розвитку супербактерій, стійких до дії більшості існуючих антибіотиків першої лінії.
5. Зазвичай вакцинація проводиться, коли людина повністю здорова. Виняток — випадки, коли контакт із антигеном уже стався і потрібно якнайшвидше сформувати імунну відповідь (наприклад, при укусі скаженої тварини). Тому пацієнт (або його законний представник) може планувати час, коли йому буде введено вакцину від дії певного антигену.

Класифікація вакцин

Вакцини виробляються у таких лікарських формах:

• розчини для підшкірних, внутрішньом'язових та внутрішньошкірних ін'єкцій (від правця, кору, грипу);
• ліофілізати для приготування суспензії (від сказу, комбіновані вакцини);
• спреї (препарати, призначені для введення в носову порожнину);
• краплі (від поліомієліту).

За кількістю компонентів вакцини бувають однокомпонентними (від гепатиту В, ХІБ-інфекції та ін.) і багатокомпонентними (АКДС — від кашлюку, дифтерії та правця, КПК — від кору, паротиту та краснухи, Пентаксим — від дифтерії, правця, кашлюку, полігемофільної інфекції).

За типом антигенного матеріалу їх класифікують на:

• Живі — містять ослаблені культури вірусів або мікробів. Незважаючи на наявність живих антигенів, такі вакцини гарантовано нешкідливі. Процес формування стійкого імунітету відбувається без яскраво виражених клінічних ознак.
• Інактивовані — вбиті віруси або мікроби. Виготовляються з антигенного матеріалу, вирощеного, а потім убитого в лабораторних умовах. Не здатні спровокувати розвиток захворювання, проте не настільки ж ефективні, як живі вакцини. Для досягнення стійкого ефекту необхідно вводити матеріал кілька разів.
• Субодиничні, молекулярні — отримані синтетичним чи генно-інженерним шляхом. Складаються з очищених поверхневих білків патогенів, проти яких необхідно сформувати імунітет. Цей клас вакцин дає мінімальну кількість побічних ефектів.
• Анатоксини — токсини, які виділяються мікроорганізмами. Строго кажучи, вони не належать до класу вакцин, проте дають змогу сформувати стійкий імунітет.

За даними ВООЗ, щороку завдяки вакцинації у всьому світі запобігають 2–3 мільйонам смертей. Для забезпечення найкращих результатів розроблено графіки вакцинації. Починати планову вакцинацію рекомендується у дитячому віці, коли стійкість організму до низки захворювань недостатньо висока. З віком деякі щеплення (наприклад, від ХІБ-інфекції) втрачають доцільність. Інші щеплення слід робити протягом усього життя (наприклад, від дифтерії та правця — кожні 10 років).

Як дізнатися вартість вакцини і чи є вона у наявності?

Швидко придбати вакцини, яких немає у державних медичних установах, допоможе онлайн-каталог «Аптеки низьких цін». Переглядайте наявність потрібних вакцин та їхню вартість на сторінках онлайн-каталогу у будь-який зручний час, робіть попереднє замовлення, оплачуйте товари (це можна зробити й у фармацевта). За необхідності можна орендувати контейнер для транспортування вакцини. Надаються всі необхідні сертифікати якості. Вибирайте потрібні препарати в АНЦ та будьте здорові!

Використана література

https://compendium.com.ua

https://likicontrol.com.ua

https://mozdocs.kiev.ua