Інструкція Димексид рідина для зовнішнього застосування 50 мл флакон

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

 

ДИМЕКСИД

(DIMEXIDUM)

 

 

Склад:

діюча речовина: 1 флакон містить  диметилсульфоксиду  50 мл.

 

Лікарська форма.

Рідина для зовнішнього застосування.

Основні фізико-хімічні властивості: безбарвна прозора рідина або безбарвні кристали без запаху або зі слабким специфічним запахом. Гігроскопічна рідина.

 

Фармакотерапевтична група.

Засоби для місцевого застосування при суглобовому та м’язовому болю.

Код АТХ М02А Х03.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Диметилсульфоксид має особливість проникати крізь біологічні мембрани, включаючи бар’єри шкіри, реалізуючи таким чином свої специфічні ефекти, до яких належать протизапальний, антипіретичний, аналгетичний, антисептичний, помірний фібринолітичний. Препарат підсилює проникнення крізь непошкоджену шкіру і слизові оболонки лікарських засобів (здатність до транспортування).

Фармакокінетика.

При аплікації розчину (90 %) димексиду на шкіру він виявляється у крові через 5 хвилин, досягаючи максимальної концентрації через 4-6 годин зі збереженням майже незмінного рівня протягом 1,5-3 діб. Диметилсульфоксид виділяється з сечею і калом як у незмінному вигляді, так і у вигляді диметилсульфону.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

У складі комплексної терапії при запальних захворюваннях опорно–рухового апарату (ревматоїдний артрит, хвороба Бєхтєрєва, деформуючий остеоартроз (при наявності ураження періартикулярних тканин), артропатії, розтягненні сухожиль при забитті, травматичних інфільтратах, гострих та хронічних остеомієлітах, стрептодермії, гнійних ранах, абсцесах.

У шкірно-пластичній хірургії – для приживлення пересаджених шкірних ауто- і гомотрансплантатів, а також для консервування шкірних гомотрансплантатів.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до препарату. Серцево-судинна недостатність, виражений атеросклероз, стенокардія, інфаркт міокарда, порушення функції нирок або печінки, інсульт, коматозні стани, глаукома, катаракта.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Диметилсульфоксид посилює дію етанолу (алкоголь гальмує виведення препарату) та інсуліну, кислоти ацетилсаліцилової, бутадіону; препаратів дигіталісу, хінідину, нітрогліцерину, антибіотиків (стрептоміцину, мономіцину), хлорамфеніколу, рифампіцину, гризеофульвіну, сенсибілізує організм до засобів для наркозу. Слід враховувати посилення препаратом як специфічної активності, так і токсичності лікарських засобів.

Можна застосовувати разом із нестероїдними протизапальними засобами у комплексній терапії деформуючого остеоартрозу і ревматоїдного артриту; в комбінації з антимікробними засобами місцевої дії (лінімент синтоміцину) – для лікування стрептодермії.

 

Особливості застосування.

Не наносити на ушкоджену шкіру та шкіру з проявами алергії. Не наносити на шкіру обличчя.

Перед застосуванням препарату необхідно провести пробу на чутливість. Для цього нанести препарат на шкіру з допомогою ватного тампона. Різке почервоніння і свербіж шкіри після нанесення Димексиду свідчать про індивідуальну підвищену чутливість до препарату.

Пацієнти літнього віку можуть застосовувати препарат після попередньої консультації з лікарем.

Не допускати потрапляння препарату на слизові оболонки та в очі. При випадковому потраплянні препарату в очі їх слід негайно промити проточною водою.

При температурі 18 °С можлива кристалізація диметилсульфоксиду, що не впливає на якість препарату. Щоб розплавити кристали, слід обережно розігрівати флакон із препаратом на водяній бані (температура води майже 60 °С).

Не слід порушувати правила застосування лікарського засобу, це може зашкодити здоров’ю.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат протипоказаний до застосування у період вагітності. Під час лікування диметилсульфоксидом слід припинити годування груддю.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Слід застосовувати з обережністю з урахуванням впливу на центральну нервову систему, зокрема імовірності виникнення запаморочення.

 

 

 

Спосіб застосування та дози.

Застосовувати переважно у вигляді водних розчинів (30-50 % концентрації) для компресів, тампонів.

Марлеві серветки, змочені розчином димексиду, накладати на ушкоджені ділянки, захоплюючи прилеглі здорові ділянки шкіри, 1 раз на день протягом 20-30 хвилин. Поверх серветки накладати поліетиленову плівку та бавовняну або лляну тканину.

При дифузних стрептодерміях рекомендуються компреси з 40-90 % розчином препарату Димексид.

При гнійничкових захворюваннях шкіри застосовувати 40 % розчин.

У шкірно-пластичній хірургії застосовувати пов’язки з 10-20 % розчином препарату на пересаджені шкірні ауто- і гомотрансплантати безпосередньо після операцій і в наступні дні післяопераційного періоду до стійкого приживлення трансплантата.

Як консервуючий засіб для зберігання шкірних гомотрансплантатів застосовувати 5 % розчин препарату в розчині Рінгера.

Рекомендації щодо приготування водних розчинів препарату вказаних концентрацій: