Лінкоміцин капсули 250 мг блістер №30
Основні властивості
Характеристики
Торгова назва | Лінкоміцин |
Діюча речовина | Лінкоміцин |
Серія/Лінійка | Для дітей |
Дозування | 250 мг |
Дорослим | Можна |
Спосіб застосування | Всередину, тверді |
Дітям | З 6-ти років |
Кількість в упаковці | 30 шт |
Вагітним | За призначенням лікаря |
Годуючим | Не можна |
Алергікам | З обережністю |
Виробник | Артеріум Корпорація ВАТ |
Діабетикам | З обережністю |
Країна виробництва | Україна |
Водіям | З обережністю, можливо запаморочення |
Форма | Капсули |
Первинна упаковка | блістер |
Умови відпуску | За рецептом |
Код ATC | J01F F Лінкозаміди J01F F02 Лінкоміцин |
Опис
Лінкоміцин - антибактеріальний засіб для системного застосування. Макроліди, ланкозаміди та стрептограміни.
Лінкоміцин показаний для лікування інфекцій, спричинених чутливими до лінкоміцину штамами грампозитивних аеробних мікроорганізмів, таких як стрептококи, пневмококи та стафілококи, або чутливими до препарату анаеробними бактеріями.
Склад
діюча речовина: lincomycin; 1 капсула містить лінкоміцину гідрохлориду, у перерахуванні на лінкоміцин, 250 мг; допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний безводний, кальцію стеарат, целюлоза мікрокристалічна; склад оболонки капсули: титану діоксид (Е 171), желатин.Протипоказання
Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якого іншого компонента препарату, або до кліндаміцину. Менінгіт.
Спосіб застосування
Дози та спосіб застосування слід визначати, виходячи зі ступеня тяжкості інфекції, стану пацієнта та чутливості бактеріального збудника. Тривалість лікування визначається індивідуально лікарем.
Препарат бажано приймати за 1-2 години до або через 1-2 години після вживання їжі. Тверді капсули необхідно запивати достатньою кількістю води.
Дорослі - по 500 мг 3-4 рази на добу.
Діти (віком від 6 років) - 30-60 мг/кг/добу, розподілені на 3–4 рівні дози.
Особливості застосування
Необхідно провести мікробіологічні дослідження з метою визначення збудників та їхньої чутливості до лінкоміцину.
Було продемонстровано ефективність застосування лінкоміцину для лікування стафілококових інфекцій, резистентних до інших антибіотиків та чутливих до лінкоміцину. Були виявлені штами стафілококів, резистентних до лінкоміцину, тому при терапієї препаратом Лінкоміцин необхідно проводити бактеріологічні посіви та дослідження чутливості збудників. У випадку застосування макролідів можлива часткова, але не повна, перехресна резистентність. У разі наявності показань лікарський засіб можна застосовувати одночасно з іншими антибактеріальними препаратами.
Вагітні
Лінкоміцин не слід застосовувати у період вагітності, за винятком випадків, коли лікування вкрай необхідне.
Діти
Не призначають препарат у даній лікарській формі (капсули) дітям віком до 6 років.
Водії
Особливого впливу на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами відзначено не було, але повідомляли про окремі випадки виникнення запаморочення.
Передозування
При передозуванні можливе виникнення розладів з боку шлунково-кишкового тракту, включаючи біль у животі, нудоту, блювання та діарею.
Для лікування передозування слід спровокувати блювання або, при наявності показань, провести промивання шлунка. Специфічний антидот невідомий.
Гемодіаліз та перитонеальний діаліз не ефективні для видалення лінкоміцину із крові.
Побічні ефекти
З боку імунної системи: реакції підвищеної чутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, сироваткову хворобу, анафілаксію; деякі з названих реакцій спостерігали у пацієнтів із підвищеною чутливістю до пеніциліну. Із застосуванням лінкоміцину пов’язували рідкісні випадки мультиформної еритеми, що іноді були подібними до синдрому Стівенса–Джонсона.
Серйозні анафілактоїдні реакції потребують невідкладного інтенсивного лікування із застосуванням адреналіну, кисневої терапії та внутрішньовенним введенням стероїдів. При наявності показань слід також відновити прохідність дихальних шляхів, якщо необхідно – шляхом інтубації.
З боку шкіри та слизових оболонок: повідомляли про випадки свербежу, шкірних висипань, кропив’янки, вагініту та про рідкісні випадки ексфоліативного та везикульозно-бульозного дерматиту.
З боку печінки: при терапії лінкоміцином спостерігали виникнення жовтяниці та зміну показників функції печінки (зокрема підвищення рівнів трансаміназ сироватки крові).
З боку нирок: хоча прямого взаємозв’язку між лінкоміцином та пошкодженням нирок не встановлено, в окремих випадках спостерігали порушення функцій нирок, про що свідчили азотемія, олігурія та/або протеїнурія.
Умови зберігання
В оригінальній упаковці при температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Зверніть увагу