Пірацетам таблетки 200 мг блістер №60

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

ПІРАЦЕТАМ

(PIRACETAM)

 

Склад:

діюча речовина: 1 таблетка містить 200 мг або 400 мг пірацетаму;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль      прежелатинізований, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк.

 

Лікарська форма.

Таблетки.

 

Фармакотерапевтична група

. Психостимулятори та ноотропні засоби.

Код АТС N06B Х03.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Дорослі:

- симптоматичне лікування патологічних станів, що супроводжуються погіршенням пам’яті, когнітивними розладами, за винятком діагностованої деменції (слабоумства);

- лікування кортикальної міоклонії як монопрепарат або у складі комплексної терапії.

 

Протипоказання.

– Індивідуальна непереносимість пірацетаму чи похідних піролідону, а також інших компонентів препарату.

– Термінальна стадія ниркової недостатності (при кліренсі креатиніну менше 20 мл/хв).

– Гостре порушення мозкового кровообігу (геморагічний інсульт).

– Хорея Хантингтона.

 

Спосіб застосування та дози.

Застосовують препарат перорально, запиваючи невеликою кількістю води.

Дорослі.

Лікування станів, що супроводжуються  погіршенням пам’яті, когнітивними розладами.

Початкова добова доза становить 4,8 г протягом першого тижня лікування. Зазвичай дозу розподіляють на 2-3 прийоми. Підтримуюча доза становить 2,4 г на добу, за 2-3 прийоми. У подальшому можливе поступове зниження дози на 1,2 г на добу.

Лікування кортикальної міоклонії.

Початкова добова доза становить 24 г протягом 3 днів. Якщо за цей час не досягнуто бажаного терапевтичного ефекту, продовжують застосування препарату у тому ж дозуванні (24 г/добу) до 7 діб. Якщо на 7-му добу лікування не отримано бажаного терапевтичного ефекту, лікування припиняють. Якщо терапевтичного ефекту було досягнуто, то з дня, коли досягнуто стійке покращення, починають знижувати дозу препарату на 1,2 г кожні 2 доби доти, доки знову не з’являться прояви кортикальної міоклонії. Це дасть можливість встановити середню ефективну дозу.

Добову дозу розподіляють на 2-3 прийоми. Лікування іншими антиміоклонічними засобами підтримується у попередньо призначених дозах. Лікування продовжують до зникнення симптомів захворювання. Для попередження погіршення стану хворих не можна різко припиняти  застосування  препарату.   Необхідно  поступово  знижувати  дозу  на  1,2  г  кожні

2-3 дні. Необхідно кожні 6 місяців призначати повторні курси лікування препаратом, коректуючи при цьому дозу залежно від стану пацієнта, до зникнення або зменшення проявів хвороби.

Застосування пацієнтам літнього віку.

Корекція дози рекомендується пацієнтам літнього віку з діагностованими або підозрюваними розладами функції нирок (див. розділ «Дозування хворим з порушенням функції нирок»). При довготривалому лікуванні у разі необхідності таким пацієнтам потрібно контролювати кліренс креатиніну з метою адекватної корекції дози.

Дозування хворим з порушенням функції нирок.

Оскільки препарат виводиться з організму нирками, слід виявляти обережність при лікуванні хворих з нирковою недостатністю.

Збільшення періоду напіввиведення безпосередньо пов’язано з погіршенням функції нирок і кліренсу креатиніну. Це також стосується пацієнтів літнього віку, у яких виведення креатиніну залежить від віку. Інтервал між прийомами потрібно скоригувати на основі функції нирок.

Розрахунок дози проводять на основі оцінки кліренсу креатиніну у пацієнта за формулою:

[140- вік (у роках)] * маса тіла (у кг) Ккр =                                                                                   (х 0,85 для жінок)                           72 * С креатиніну у плазмі (мг/дл)