Інструкція Розаком краплі очні розчин флакон 5 мл акція Медикард

І Н С Т Р У К Ц І Я

для медичного застосування лікарського засобу

 

РОЗАКОМ

(ROZACOM)

 

Склад:

діюча речовина: дорзоламід у формі  дорзоламіду  гідрохлориду та тимолол у формі тимололу малеату;

1 мл розчину містить  дорзоламіду 20 мг у формі дорзоламіду гідрохлориду 22,26 мг та тимололу 5 мг у формі тимололу малеату 6,83 мг;

допоміжні речовини: маніт (Е 421), натрію цитрат, гідроксиетилцелюлоза, бензалконію хлорид, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

 

Лікарська форма.

Краплі очні, розчин.

Фармакотерапевтична група.

Засоби, що застосовуються в офтальмології. Протиглаукомні препарати та міотичні засоби. Блокатори бета-адренорецепторів.

Код АТХ S 01 ED 51.

 

Клінічні характеристики:

Показання

.

Препарат застосовують при підвищеному внутрішньоочному тиску у пацієнтів з відкритокутовою глаукомою або псевдоексфоліативною глаукомою, при неефективності монотерапії  місцевим бета-блокатором. 

 

Протипоказання.

Гіперчутливість до активних речовин препарату чи будь-якої допоміжної речовини.

Респіраторні захворювання, зокрема бронхіальна астма в анамнезі, тяжка хронічна обструктивна хвороба легенів (ХОЗЛ). Синусова брадикардія, атріовентрикулярна блокада другого або третього ступеня, застійна серцева недостатність, кардіогенний шок. Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) або гіперхлоремічний ацидоз.

 

Спосіб застосування та дози.

Якщо препарат Розаком застосовують у монотерапії, закапують по 1 краплі у хворе око (очі) два рази на добу.

Якщо при лікуванні застосовують декілька місцевих офтальмологічних препаратів, то їх застосування  повинно відбуватись з інтервалом  мінімум 10 хвилин.

При застосуванні препарату необхідно уникати контакту крапельниці з поверхнею ока або шкіри навколо очей. Інакше до розчину можуть потрапити мікроорганізми, які спричинять інфекцію ока (очей). Використання контамінованого розчину може призвести до тяжких пошкоджень ока, аж до втрати зору.

Порядок застосування крапель:

Перед першим застосуванням препарату необхідно переконатися, що флакон забезпечений оригінальною стрічкою. Щоб відкрити флакон, необхідно розірвати стрічку, відкручуючи кришечку в напрямку проти годинникової стрілки. Відхилити голову назад та відтягнути нижню повіку вниз, щоб утворився проміжок  між повікою та очним яблуком. Перевернути флакон та обережно натиснути, поки одна крапля препарату не попаде в око. Легкого натискання на стінки флакона достатньо, щоб відміряти одну краплю.  НЕ СЛІД збільшувати отвір крапельниці. НЕ СЛІД ТОРКАТИСЯ КІНЦІВКОЮ КРАПЕЛЬНИЦІ ОКА, ПОВІК ТА ІНШИХ ПОВЕРХОНЬ. Якщо лікар прописав закапувати препарат у друге око, слід повторити дії, вказані в  п. п. 3, 4. Після закапування необхідно закрутити кришечку флакона.

 

Побічні реакції.

Побічну дію подано за висновками, зробленими під час лікування дорзоламідом та (або) тимололом. У клінічних дослідженнях та звітах, складених після впровадження препарату до обігу, описано побічну дію, пов’язану із застосуванням дорзоламіду та тимололу або лише однієї з цих діючих речовин.

Побічні дії за частотою появи поділяють на такі категорії:  дуже часто ( ³ 1/10), часто ³ 1/100 до < 1/10), не дуже часто (³ 1/1 000 до < 1/100), рідко (³ 1/10 000 до < 1/1 000), дуже рідко (< 1/10 000).

Порушення опорно-рухового апарату та сполучної тканини:

Тимололу малеат, очні краплі:

Рідко: системний червоний вовчак.

Порушення з боку нервової системи та психічні розлади:

Дорзоламіду гідрохлорид, очні краплі:

Часто: головний біль*.

Рідко: запаморочення*, парестезії*.

Тимололу малеат, очні краплі:

Часто: головний біль*.

Не дуже часто: запаморочення*, депресія* .

Рідко: безсоння*, нічні кошмари*, втрата пам’яті, парестезії*, посилення симптомів і ознак myasthenia gravis, послаблення лібідо*, інсульт*.

Порушення з боку очей:

Дорзоламід з тимололом:

Дуже часто: печіння та поколювання.

Часто: поверхневий точковий кератит, нечіткість зорового сприйняття, втрата епітелію рогівки, свербіж в очах, сльозотеча.

Дорзоламіду гідрохлорид, очні краплі:

Часто: блефарит*, подразнення очей*.

Не дуже часто: запалення райдужної оболонки та циліарного тіла*.

Рідко: подразнення, в тому числі почервоніння*, біль*, злипання повік*, минуща короткозорість (що проходить після припинення лікування), набряк рогівки*, знижена напруга очного яблука*, відшарування судинної оболонки (після фільтраційних заходів) *.

Тимололу малеат, очні краплі:

Часто: подразнення ока, у тому числі блефарит*, запалення рогівки*, зниження чутливості рогівки, сухість в оці*.

Не дуже часто: порушення зору, в тому числі розлад показника заломлення (у деяких випадках пов'язаний з припиненням застосування препарату, що звужує зіницю).*

Рідко: птоз, двоїння в очах, відшарування судинної оболонки (після фільтраційних заходів)*.

Порушення з боку органів слуху та лабіринту:

Тимололу малеат, очні краплі:

Рідко: шум у вухах*

Порушення з боку  серця та судин:

Тимололу малеат, очні краплі:

Не дуже часто: сповільнення ритму серця*, втрата свідомості*

Рідко: низький тиск*, біль у грудній клітці*, прискорене серцебиття*, набряки*, порушення ритму*, застійна серцева недостатність*, блокада серця*, зупинка серця*, ішемія головного мозку, кульгавість, симптом Рейно*, холодні долоні та ступні.*

Порушення з боку дихальної системи, грудної клітки та середостіння:

Дорзоламід з тимололом:

Часто: запалення пазух

Рідко: скорочення дихання, дихальна недостатність, риніт.

Дорзоламіду гідрохлорид, очні краплі:

Рідко: носова кровотеча*.

Тимололу малеат, очні краплі:

Не дуже часто: задишка*.

Рідко: бронхоспазм (зокрема у пацієнтів із спастичними станами бронхів в анамнезі)*, кашель*.

Порушення роботи системи травлення:

Дорзоламід з тимололом:

Дуже часто: зміни у відчутті смаку.

Дорзоламіду гідрохлорид, очні краплі:

Часто: нудота*.

Рідко: подразнення горла, сухість у роті*

Тимололу малеат, очні краплі:

Не дуже часто: нудота*, диспепсія*.

Рідко: пронос, сухість у роті*.

Порушення з боку шкіри та підшкірної тканини:

Дорзоламід з тимололом:

Рідко: контактне запалення шкіри.

Дорзоламіду гідрохлорид, очні краплі:

Рідко: висипання.

Тимололу малеат, очні краплі:

Рідко: алопеція*, псоріазоподібні висипи або загострення псоріазу*.

Порушення роботи  нирок:

Дорзоламід з тимололом:

Не дуже часто: сечокам’яна хвороба.

Порушення роботи статевої системи:

Тимололу малеат, очні краплі:

Рідко: хвороба Пейроні*.

Загальні  порушення  та стан  ділянки введення:

Дорзоламід з тимололом:

Рідко: симптоми загальної алергічної реакції, у тому числі ангіоневротичний набряк, кропивниця, свербіж, висипання, анафілактична реакція, бронхоспазм.

Дорзоламіду гідрохлорид, очні краплі:

Часто: астенія/втома*.

 

Тимололу малеат, очні краплі:

Не дуже часто: астенія/втома*

* Побічна дія, яка відмічалася після застосування у терапії дорзоламіду з тимололом.

 

Передозування.

Відсутні дані щодо випадкового або навмисного передозування препарату Розаком у людей.

Описувались випадки ненавмисного передозування очних крапель із вмістом тимололу малеату, які призвели до появи системних симптомів, схожих на ті, що спостерігалися у випадках передозування бета-адреноблокаторів загальної дії, таких як: головний біль, запаморочення, утруднене дихання, сповільнення пульсу, бронхоспазм та зупинка серця. Найбільш  імовірні симптоми при передозуванні дорзоламіду: електролітні порушення, ацидоз та симптоми з боку ЦНС.  

Кількість інформації стосовно наслідків передозування дорзоламіду гідрохлориду у людей обмежена. Після  місцевого застосування описувались такі симптоми: нудота, запаморочення, головний біль, відчуття втоми, нетипові сни та дисфагія. При передозуванні необхідно застосовувати симптоматичну та підтримувальну  терапію, слідкувати за рівнем концентрації електролітів (зокрема калію) в сироватці та вимірювати рН крові. Тимолол з організму за допомогою діалізу видалити складно.

 

Застосування у період  вагітності або годування груддю.

Вагітність. Не проводилися відповідні дослідження стосовно застосування препарату  вагітним жінкам. Не слід застосовувати препарат під час вагітності.

Годування груддю. Невідомо, чи дорзоламід потрапляє у грудне молоко. Не слід застосовувати препарат під час грудного вигодовування.

 

Діти.

Не застосовують.

 

Особливості застосування.

 Кровоносна/дихальна система

Як і інші офтальмологічні препарати для місцевого застосування, Розаком може потрапляти у загальний кровотік. Тимолол може викликати таку саму побічну дію, як бета-блокатори із загальною дією, у тому числі: посилення стенокардії Принцметала, посилення порушень периферичного і центрального кровообігу та зниження артеріального тиску. У зв’язку із вмістом тимололу перед початком лікування препаратом Розаком необхідно перевірити стан пацієнта на наявність серцевої недостатності. Стан пацієнтів з тяжкими серцевими захворюваннями в анамнезі необхідно контролювати  для виявлення у них можливих симптомів серцевої недостатності та порушень частоти пульсу.

Після застосування тимололу малеату спостерігалася побічна дія з боку дихальної системи та системи кровообігу, в тому числі летальні випадки внаслідок бронхоспазму у пацієнтів з бронхіальною астмою та летальні випадки, пов’язані з дихальною недостатністю (рідко).

Печінкова недостатність

Застосування дорзоламіду пацієнтам із порушеннями функцій печінки не досліджувалось, тому рекомендується проявляти обережність таким пацієнтам.

Імунна система та підвищена чутливість до препарату

Як і інші офтальмологічні препарати для місцевого застосування, Розаком може піддаватись системній абсорбції до загального кровообігу. Дорзоламід є сульфаніламідом і може викликати такі самі побічні явища, як і після загального застосування сульфаніламідів. При тяжких побічних явищах або симптомах гіперчутливості необхідно припинити прийом препарату.

Під час застосування Розакому спостерігались такі побічні явища, як при застосуванні крапель, що містять дорзоламіду гідрохлорид. У випадку появи таких реакцій слід поміркувати про припинення застосування препарату.

Під час застосування бета-блокаторів пацієнтам з атопією або тяжкими анафілактичними реакціями на різні види алергенів вони можуть проявляти більшу гіперчутливість при випадковій, діагностичній або терапевтичній експозиції на алергени. Пацієнти можуть не реагувати на дози адреналіну, які звичайно застосовуються при лікуванні анафілактичної реакції.

Одночасне застосування інших препаратів

Не рекомендується одночасно застосовувати такі препарати:

- дорзоламід та пероральні інгібітори карбоангідрази,

- бета-адреноблокатори, що застосовуються місцево.

Від тимололу у формі очних крапель пацієнтам з ішемічною хворобою серця слід відмовлятись поступово.

Додаткова дія, пов’язана з блокуванням бета-рецепторів

Лікування препаратами, що блокують бета-адренорецептори, може приховувати деякі симптоми гіпоглікемії у пацієнтів із цукровим діабетом або гіпоглікемією, а також симптоми гіпертиреозу щитовидної залози. Раптова відмова від лікування може викликати посилення симптомів гіпертиреозу щитовидної залози. Застосування бета-блокаторів може посилити симптоми myasthenia gravis.

Додаткова дія блокаторів карбоангідрази

Лікування із застосуванням пероральних форм інгібіторів карбоангідрази пов’язують з появою каменів у сечових шляхах внаслідок водно-електролітних порушень, зокрема у пацієнтів з наявністю нирковокам’яної хвороби в анамнезі. У випадку застосування дорзоламіду з тимололом не спостерігалося появи водно-електролітних порушень, але були описані рідкісні випадки уретеролітіазу. Розаком має у складі інгібітор карбоангідрази місцевої дії, який всмоктується до загального кровообігу, тому пацієнти з наявністю нирковокам’яної хвороби в анамнезі належать до групи підвищеного ризику появи уретеролітіазу.

Інше

При лікуванні пацієнтів з гострою закритокутовою глаукомою існує необхідність окрім препаратів, що знижують внутрішньоочний тиск, застосувати також інші терапевтичні заходи. Застосування дорзоламіду з тимололом пацієнтам з цим діагнозом не досліджувалося.

У пацієнтів із раніше діагностованими хронічними дефектами рогівки та(або) із внутрішньочними операціями в анамнезі під час застосування дорзоламіду спостерігались набряки рогівки та необоротна декомпенсація рогівки. Таким хворим дорзоламід для місцевого застосування слід застосовувати з обережністю. Під час прийому засобів, що гальмують виробництво водянистої рідини після фільтраційних заходів, описувалися випадки відшарування судинної оболонки.

У деяких пацієнтів довготривале застосування тимололу малеату у формі очних крапель призводить до послаблення реакції на цей препарат. У довготривалих клінічних дослідженнях  не виявлено значної відмінності у показниках середнього внутрішньоочного тиску після отримання початкової стабілізації.

Застосування контактних лінз

Дія дорзоламіду з тимололом у пацієнтів, що використовують контактні лінзи, не досліджувалась. Розаком містить консервант – бензалконію хлорид, який може призвести до подразнення очей. Контактні лінзи слід зняти перед застосуванням препарату та вдягнути не раніше ніж через 15 хвилин після закапування. Бензалконію хлорид може призвести до втрати кольору м’яких контактних лінз.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або

 роботі з іншими механізмами.

У деяких пацієнтів можлива побічна дія у вигляді порушень зору, які можуть впливати на здатність керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

.

Грунтовні дослідження взаємодії дорзоламіду з тимололом та інших препаратів не проводилися. У клінічних дослідженнях під час  застосування  дорзоламіду з тимололом одночасно з іншими препаратами із системною дією не виявлено взаємодії з: інгібіторами АПФ, БКК (блокаторами кальцієвих каналів), діуретиками та нестероїдними протизапальними препаратами, в тому числі ацетилсаліциловою кислотою, а також з гормональними засобами (наприклад, естрогенами, інсуліном, тироксином).

Однак є потенційна небезпека появи додаткової дії у вигляді зниження артеріального тиску та/або значної брадикардії у випадку одночасного застосування розчину тимололу малеату у формі очних крапель разом з пероральними БКК, препаратами, що звільняють катехоламіни, або бета-адреноблокаторами, антиаритмічними засобами (у тому числі аміодароном), глікозидами дигіталісу, парасимпатикоміметиками, опіоїдними препаратами та блокаторами моноаміноксидази (МАО).

Під час одночасного застосування інгібіторів СYР2D6 (наприклад, хінідіну, селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну) та тимололу спостерігалася посилена бета-адренолітична дія (наприклад, сповільнення серцевої діяльності, депресії).

Дорзоламід – інгібітор карбоангідрази, який окрім місцевої має також системну дію. У клінічних дослідженнях застосування дорзоламіду гідрохлориду у вигляді розчину очних крапель не викликало порушень кислотно-лужного балансу. При застосуванні Розакому слід брати до уваги такі потенційні взаємодії.

Розаком, який застосовується у монотерапії, має невеликий вплив або зовсім не впливає

 на ширину зіниць. Іноді виникало розширення зіниць у випадку одночасного застосування очних крапель, які містили тимололу малеат та адреналін.

Бета-блокатори можуть посилювати гіпоглікемічну дію протидіабетичних препаратів.

Бета-адреноблокатори після перорального застосування можуть спричиняти появу раптових стрибків артеріального тиску, що спостерігаються після відмови від прийому клонідину.

 

Фармакологічні властивості.

Механізм дії

Розаком містить дорзоламіду гідрохлорид та тимололу малеат, які знижують підвищений внутрішньоочний тиск шляхом зменшення виділення водянистої рідини, однак механізм їх дії відрізняється.

Дорзоламіду гідрохлорид активно гальмує активність людської карбоангідрази типу ІІ. Загальмування активності цього ферменту у війковому тілі зменшує виділення водянистої рідини, скоріше за все, шляхом сповільнення утворення іонів бікарбонату, що призводить до обмеження транспорту іонів бікарбонату та рідини. Тимололу малеат неселективно блокує бета-адренорецептори. Механізм зниження ним внутрішньоочного тиску чітко не визначений, хоча дослідження доводять, що його головною функцією може бути зменшення кількості водянистої рідини. У деяких дослідженнях спостерігалося також невелике збільшення відтоку рідини. Разом обидві речовини знижують внутрішньоочний тиск більш ефективно, ніж у випадку їх окремого застосування.

Після місцевого застосування Розаком знижує підвищений внутрішньоочний тиск незалежно від того, чи він пов'язаний з глаукомою. Збільшений внутрішньоочний тиск – це одна з головних причин пошкодження зорового нерва та втрати поля зору, пов’язаного з глаукомою. Розаком зменшує внутрішньоочний тиск, не викликаючи побічної дії, такої як нічна сліпота, акомодаційний спазм та звуження зіниці, які часто спостерігаються під час застосування препаратів, що звужують зіницю.

Фармакодинаміка

Клінічна дія

Аналіз результатів досліджень показав, що дорзоламід з тимололом, які застосовували два рази на добу, призводили до більшого зниження внутрішньоочного тиску, ніж 2% розчин дорзоламіду, що застосовували тричі на добу;  або 0,5 % розчин тимололу при застосуванні двічі на добу. Зменшення внутрішньоочного тиску під час застосування дорзоламіду з тимололом двічі на добу було таке ж, як під час одночасного застосування дорзоламіду двічі на добу та тимололу двічі на добу. Дорзоламід з тимололом при застосуванні двічі на добу  зменшували внутрішньоочний тиск протягом усього дня, цей ефект зберігався під час довготривалого застосування.

Застосування дітям:

Проведено тримісячне контрольне дослідження, головною метою якого було документальне підтвердження безпеки застосування 2% офтальмологічного розчину дорзоламіду гідрохлориду для дітей віком до 6 років. Ефективність лікування у цих пацієнтів не визначена. Дорзоламід з тимололом, які застосовувались у цій групі пацієнтів двічі на добу, загалом добре переносився; 19 пацієнтів закінчило лікування, натомість 11 були змушені його припинити у зв’язку із хірургічним втручанням, зміною препарату або з інших причин. 

Фармакокінетика

Дорзоламіду гідрохлорид

На противагу пероральним інгібіторам карбоангідрази місцеве застосування дорзоламіду гідрохлориду створює умови для дії діючої речовини безпосередньо у межах ока після застосування набагато меншої дози. Внаслідок цього  забезпечується  набагато менша системна дія препарату. У клінічних дослідженнях зроблено висновок, що зниження внутрішньоочного тиску не супроводжують порушення кислотно-лужного балансу та порушення рівня електролітів, характерні для пероральних інгібіторів карбоангідрази.

Після місцевого застосування дорзоламід потрапляє у загальний кровообіг. З метою визначення сили його дії як системного інгібітора карбоангідрази після місцевого застосування була визначена концентрація препарату та його метаболітів у еритроцитах та плазмі крові та ступінь гальмування карбоангідрази в еритроцитах. Після довготривалого застосування дорзоламід акумулюється у еритроцитах у зв’язку з селективним поєднанням з ізоферментом карбоангідрази II, а концентрація вільного препарату у плазмі крові залишається дуже низькою. Єдиний метаболіт препарату – це N-діетил-дорзоламід, який гальмує карбоангідразу II повільніше, ніж дорзоламід, але гальмує також ізофермент з меншою активністю (карбоангідразу I). Цей метаболіт акумулюється у еритроцитах, у яких він поєднується передусім з карбоангідразою I. Дорзоламід поєднується помірним чином із білками плазми (близько 33%). Дорзоламід виводиться передусім із сечею у незміненому вигляді, як і його метаболіт. Після закінчення прийому препарату відбувається нелінійне зниження концентрації дорзроламіду в еритроцитах. Спочатку відбувається швидке зниження концентрації препарату, після чого наступає фаза більш повільного виведення з періодом напіввиведення близько 4 місяців.

Після перорального застосування дорзоламіду з метою симуляції максимальної системної експозиції, яка можлива після довготривалого місцевого застосування дорзоламіду, стану рівноваги досягнуто протягом 13 тижнів. У стані рівноваги у плазмі не виявлено присутності вільного препарату або його метаболіту. Ступінь загальмування активності карбоангідрази в еритроцитах був менший, ніж той, що ймовірно викликає фармакологічну дію на функції нирок або дихальної системи. Схожі фармакологічні результати спостерігалися після довготривалого місцевого застосування дорзоламіду.

Однак в деяких пацієнтів похилого віку із порушеннями функціями нирок (приблизний кліренс креатиніну 30-60 мл/хв) спостерігалася вища концентрація метаболіту дорзоламіду в еритроцитах. Не виявлено суттєвої різниці стосовно загальмування активності карбоангідрази та клінічно значущих загальних побічних дій, які можна з цим пов’язувати.

Тимололу малеат

У дослідженні за участі 6 осіб, яке стосувалося визначення концентрації препарату у плазмі, системну дію тимололу визначали після місцевого застосування тимололу малеату у вигляді 0,5% очних крапель двічі на добу. Максимальна концентрація препарату в плазмі після застосування ранішньої дози складала 0,46 нгр/мл, а після застосування вечірньої дози – 0,35 нгр/мл.

 

Фармацевтичні характеристики.

основні фізико-хімічні властивості: злегка опалесціюючий, майже безбарвний, ледь в’язкий розчин. Кольоровість: не має перевищувати еталон В9. Опалесценція: не має перевищувати еталонну суспензію І.

 

Термін придатності

.

2 роки. Термін придатності після першого розкриття: 4 тижні.

 

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі нижче 25oC. Зберігати у недоступному для дітей місці. Не використовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

 

Упаковка. По 5 мл у флаконі з білого LDPE (поліетилен низької щільності) на 5 мл із крапельницею з LDPE та білою кришечкою з HDPE (поліетилен високої щільності), у картонній коробці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник.

Паб’яніцький фармацевтичний завод Польфа А.Т., Польща.

 

Місцезнаходження.

вул. Марш. Дж. Пілсудського 5, 95-200 Паб’яніце, Польща.

 

Заявник. ТОВ «Адамед», Польща.

 

Місцезнаходження. Пеньков, 149, 05-152 Чоснов, Польща.