Уромітексан 400 мг розчин для ін'єкцій 400 мг ампула 4 мл №15

Уромітексан - фармакологічні властивості

Препарат Уромітексан належить до засобів, що застосовуються для усунення токсичних ефектів протипухлинної терапії.

Механізм дії Уромітексану 400 мг спрямований на зменшення уротоксичних ефектів гідроксиметаболітів оксазафосфоринів, а також на формування нетоксичних адитивних сполук з акролеїном. Ці реакції сприяють регіональній детоксикації в нирках та еферентних сечовивідних шляхах.

Щоб Уромітексан купити в онлайн-аптеці АНЦ, необхідно мати рецепт, отриманий від лікаря. У цьому випадку можна буде оформити замовлення і купити його за найбільш доступною ціною.

Склад і форми випуску

Уромітексан ампули 400 мг - це розчин для ін'єкцій 100 мг/мл (400 мг) по 4 мл в ампулах і картонній упаковці № 15.

Діюча речовина Уромітексану: mesna. 1 мл розчину містить месни 100 мг.

Допоміжні речовини Уромітексан:

• натрію едетат;
• натрію гідроксид;
• вода для ін'єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості Уромітексан: прозорий, безбарвний розчин в ампулах з прозорого безбарвного скла об'ємом 5 мл з точкою розлому та двома кольоровими кодувальними кільцями (верхнє - синього кольору, нижнє - зеленого кольору).

Показання до застосування

Згідно з інструкцією, Уромітексан уколи призначають для профілактики токсичної дії оксазафосфоринів (іфосфамід, циклофосфамід, трофосфамід) на сечовивідні шляхи, зокрема в пацієнтів групи високого ризику - після променевої терапії органів малого таза, з циститом після попереднього лікування оксазафосфоринами або розладами з боку сечовивідних шляхів в анамнезі.

Дозування Уромітексану:

Якщо інше не передбачено, Уромітексан 400 мг зазвичай слід вводити шляхом внутрішньовенної ін'єкції у дозі, що становить 20 % від відповідної дози оксазафосфорину, під час "0" (час введення оксазафосфорину), через 4 години та через 8 годин.

Протипоказання

Засіб Уромітексан протипоказано приймати за наявності гіперчутливості до діючої речовини або до будь-якої допоміжної речовини препарату.

Особливості застосування

Уромітексан не призначають дітям у будь-якому віці, вагітним і жінкам, які годують груддю.

Побічні ефекти

Ліки Уромітексан можуть спричиняти такі побічні реакції:

• Інфекції та інвазії: дуже рідко - фарингіт.
• З боку крові та лімфатичної системи: часто - лімфаденопатія; частота невідома - панцитопенія, лейкопенія, лімфопенія, тромбоцитопенія, еозинофілія.
• З боку імунної системи: частота невідома - анафілаксія, реакції гіперчутливості.
• З боку метаболізму та харчування: часто - зниження апетиту, відчуття зневоднення.
• Психічні розлади: часто - безсоння, нічні кошмари.
• З боку нервової системи: дуже часто - запаморочення, сонливість, головний біль, млявість; часто - запаморочення, парестезії, гіперестезія, непритомність, гіпоестезія, порушення уважності; частота невідома - судоми.
• З боку органа зору: часто - кон'юнктивіт, фотофобія, затуманення зору; частота невідома - періорбітальний набряк.
• З боку серця: часто - серцебиття; частота невідома - зміни на ЕКГ, тахікардія.
• З боку судин: дуже часто - припливи; частота невідома - артеріальна гіпотензія або гіпертензія.
• З боку дихання, органів грудної клітки та середостіння: часто - кашель, закладеність носа, біль у плеврі, сухість у роті, бронхоспазм, задишка, дискомфорт у гортані, носова кровотеча; частота невідома - респіраторний дистрес, гіпоксія, зниження насичення киснем, тахіпное, кровохаркання.
• З боку травної системи: дуже часто - нудота, діарея, коліки, біль у животі; часто - подразнення слизових оболонок, здуття, констипація, пекучий біль (за грудиною, в епігастрії), кровоточивість ясен; частота невідома - стоматит, погіршення смакових відчуттів.
• З боку гепатобіліарної системи: часто - підвищення рівня трансаміназ; частота невідома - гепатит, підвищення рівня гамма-глутамілтрансферази та лужної фосфатази крові.
• З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже часто - висипання; часто - свербіж, гіпергідроз; частота невідома - кропив'янка, синдром Стівенса - Джонсона, мультиформна еритема, медикаментозна висипка, утворення виразок та/або бульозні висипання/бульбашки, ангіоневротичний набряк, висипання, печіння, токсичний епідермальний некроліз, фоточутливість, еритема.
• З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: часто - артралгія, біль у спині, міалгія, біль у кінцівках, біль у щелепі.
• З боку нирок та сечовидільної системи: часто - дизурія; частота невідома - гостра ниркова недостатність.
• Загальні порушення та стани місця введення: дуже часто - місцеві інфузійні реакції (висипання та свербіж), гарячка, грипоподібні реакції; часто - місцеві інфузійні реакції (біль, почервоніння, кропив'янка, набряк), озноб, знесилення, занепад сил, біль у грудях, виснаження; частота невідома - набряк обличчя, периферичний набряк, астенія, місцеві інфузійні реакції (тромбофлебіт, подразнення шкіри).
• Лабораторні показники: частота невідома - лабораторні ознаки дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові, подовження протромбінового часу, збільшення активованого часткового тромбопластинового часу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Дослідження взаємодії Уромітексану, ціна якого залежить від виробника, з іншими препаратами не проводилися.

Блок FAQ

Уромітексан для чого?

Призначення Уромітексану - профілактика токсичної дії оксазафосфоринів (іфосфамід, циклофосфамід, трофосфамід) на сечовивідні шляхи, зокрема в пацієнтів групи високого ризику - після променевої терапії органів малого таза, з циститом після попереднього лікування оксазафосфоринами або розладами з боку сечовивідних шляхів в анамнезі.

Використана література

https://compendium.com.ua

https://likicontrol.com.ua

https://mozdocs.kiev.ua