Для лікування ЕНДОМЕТРИТ:
Скоро тут зʼявляться потрібні товари для лікування
ЕНДОМЕТРИТ
Ендометрит
Ендометритом називають гострий або хронічний запальний процес, що вражає ендометрій — внутрішню оболонку матки, що вистилає її зсередини. Як правило, запалення має інфекційну природу, тобто розвивається в результаті потрапляння патогенних мікроорганізмів в порожнину матки.
Ендометрит може мати як гострий, так і хронічний перебіг. У важких випадках хвороба може ускладнюватися міометритом (запаленням м'язового шару матки) і аднекситом (запаленням придатків).
Причини
У 95% випадків ендометрит є первинним, виникаючи в результаті занесення хвороботворних мікробів відразу в ендометрій. Найчастіше це відбувається при зараженні інфекціями, що передаються статевим шляхом, а також після діагностичних і лікувальних внутрішньоматкових маніпуляцій. Набагато рідше (всього в 5% випадків) ендометрит розвивається в результаті гематогенного або лімфогенного занесення мікробів з екстрагенітальних вогнищ інфекції.
Спровокувати розвиток ендометриту можуть:
- встановлення внутрішньоматкових спіралей;
- вишкрібання порожнини матки;
- гістеросальпінгографія;
- аборти;
- кесарів розтин;
- хронічні гінекологічні захворювання;
- інфекції, що передаються статевим шляхом;
- невикористання засобів бар'єрної контрацепції при статевому акті під час менструації.
При ІПСШ патогенні мікроорганізми проникають з піхви в матку висхідним шляхом, що і призводить до ендометриту. Надалі запальний процес може поширюватися на маткові труби і викликати утворення спайок. У свою чергу, спайковий процес може призводити до непрохідності маткових труб і розвитку безпліддя.
Симптоми
Гострий ендометрит має яскраво виражену клінічну картину і проявляється підвищенням температури, сильним болем внизу живота, гнійними або кров'яними виділеннями з піхви. Як правило, симптоми з'являються через 3-4 дні після зараження ІПСШ або лікарських маніпуляцій.
Для хронічного ендометриту характерні:
- нормальна температура тіла;
- слабкі болі в надлобковій ділянці або попереку;
- нерясні слизисто-гнійні виділення;
- порушення менструального циклу;
- незвично сильні болі під час менструацій.
При вагінальному дослідженні у хворих з ендометритом лікарі виявляють збільшену і болючу матку. В аналізі крові зазвичай наявні типові ознаки запального процесу, а при дослідженні мазка — інфекційні агенти, що викликали запалення ендометрія.
Лікування
Діагностикою та лікуванням ендометриту займається лікар-гінеколог. Саме до нього слід звертатися при найменшій підозрі на розвиток хвороби.
Захворювання лікують за допомогою антибіотиків широкого спектру дії. Антибактеріальні засоби підбирають з урахуванням результатів мікробіологічного дослідження, враховуючи збудника інфекції та його чутливість до антибіотиків. Разом з тим хворим можуть призначатися препарати з протизапальною, імуномодулюючою і відновлюючою дію.
Найкраще піддається лікуванню гострий ендометрит — при грамотному підході він повністю виліковується за 10-14 днів. Однак при відсутності адекватної терапії він набуває хронічного перебігу, а боротися з ним стає набагато складніше.