Ентероколіт

Ентероколіт – одне з найбільш поширених патологічних станів шлунково-кишкового тракту, яке характеризується змінами в слизових оболонках тонкого та товстого кишківника одночасно. Найчастіше ентероколіт має запальний характер, але може бути і незапальним.

Причини виникнення ентероколіту

Спровокувати появу ентероколіту може безліч чинників. Причини розвитку захворювання можуть бути інфекційними та неінфекційними.

Інфекційні причини:

• Бактеріальні інфекції: сальмонельоз, шигельоз та ін.
• Вірусна природа захворювання. Ентеровіруси, ротавіруси та ін. Можуть вражати слизову кишківника.
• Паразити. Серед збудників хвороби можуть бути круглі, плоскі черви, найпростіші.

Неінфекційні причини:

• Вплив токсичних речовин, які можуть потрапляти з їжею, бути в алкогольних напоях, деяких лікарських препаратах.
• Механічні пошкодження, можуть спостерігатися при частих та тривалих закрепах, коли формуються занадто тверді калові маси, які пошкоджують слизову.
• Неправильне харчування. Нерегулярне та неповноцінне харчування також може несприятливо позначитися на стані слизової кишківника.
• Зловживання алкоголем.
• Інші захворювання шлунково-кишкового тракту, наприклад, синдром подразненого кишківника.
• Захворювання алергійної природи. Залучення стінок кишківника в алергічний процес стає можливим завдяки тому, що кишківник є важливим імунним органом, в тканинах якого знаходиться велика кількість імунних клітин.

Симптоми ентероколіту

Перебіг ентероколіту можливий як в гострій, так і в хронічній формі. Симптоматика при цьому подібна, але гострий перебіг хвороби проявляється більш яскраво.

При гострому ентероколіті характерні:

• різкі болі в животі, частіше в області пупка, але можуть поширюватися і по всьому животі,
• нудота, можлива блювота,
• відчуття роздутого живота,
• пронос з домішками слизу або гною.

Ряд симптомів хвороби частіше виявляються при хронічній формі:

• утруднене травлення, відчуття бродіння їжі в травному тракті,
• відрижка,
• метеоризм,
• біль різного ступеня вираженості, частіше слабкий,
• проноси, що чергуються з закрепами,
• схуднення.

У разі, якщо ентероколіт має інфекційну природу можуть спостерігатися:

• підвищення температури,
• головні болі та біль в м'язах,
• слабкість,
• симптоми інтоксикації.

Якщо ентероколіт не лікувати, то можливе виникнення ускладнень, таких як порушення всмоктування поживних речовин, перфорація кишківника, кровотечі. Щоб уникнути подібних неприємностей, потрібно своєчасно діагностувати та лікувати ентероколіт.

Діагностика ентероколіту

Важливу роль при діагностиці ентероколіту грає збір анамнезу. На підставі скарг лікар може припустити наявність ентероколіту, але для точної постановки діагнозу потрібно додаткове обстеження. Це допоможе не тільки підтвердити, що патологія – це дійсно ентероколіт, а й визначити, що стало причиною його виникнення.

Серед інструментальних методів діагностики ентероколіту використовується:

• копрограма,
• бактеріологічне дослідження калу,
• колоноскопія,
• ректороманоскопія,
• рентгенологічні методи дослідження,
• загальний та біохімічний аналіз крові.

Лікування ентероколіту

Лікування ентероколіту зазвичай консервативне – медикаментозне. Призначає лікування гастроентеролог. Вибір конкретних препаратів залежить від форми захворювання та причин, які його викликали. Якщо в вас бактеріальний ентероколіт – призначаються антибіотики. При вірусах або гельмінтах – препарати, які будуть ефективні при цих ураженнях кишківника.

Якщо природа хвороби токсична - призначається детоксикаційна терапія.

Також зазвичай застосовуються протидіарейні препарати, ферментативні засоби, ліки, що впливають на моторику кишківника, пробіотики. Обов'язково призначається дієтотерапія.

Оперативне втручання може знадобитися у випадках виникнення ускладнень: при перфорації кишки та кровотечах. У цьому випадку проводиться видалення ушкодженої ділянки кишківника.