Ентерити
Для лікування ЕНТЕРИТИ:
Скоро тут зʼявляться потрібні товари для лікування
ЕНТЕРИТИ
Ентерити — це велика група захворювань, для яких характерне гостре або хронічне запалення слизової оболонки тонкого кишечника. Найчастіше ентерити мають інфекційну етіологію, тобто розвиваються в результаті зараження патогенними мікроорганізмами. Однак в деяких випадках вони можуть бути спровоковані іншими факторами.
Гострі ентерити
Практично всі гострі ентерити мають інфекційну природу і розвиваються в результаті харчових отруєнь. Збудниками найчастіше виступають сальмонели, ентерококи, стафілококи або інші патогенні мікроорганізми. Клінічно гострі ентерити проявляються болями в животі, діареєю, нудотою і блювотою, а також симптомами загальної інтоксикації (підвищення температури тіла, озноб, головний біль, загальна слабкість, млявість, апатія).
Ентерити даної групи добре піддаються лікуванню і при своєчасній медичній допомозі не завдають серйозної шкоди організму.
Хронічні ентерити
Хронічне запалення в тонкому кишечнику може мати інфекційну або неінфекційну природу. У першому випадку хворобу можуть викликати такі мікроорганізми, як ієрсинії, протеї, хелікобактери, ротавіруси або найпростіші. У другому випадку причиною може виступати велика кількість різних факторів.
Розвитку хронічного ентериту сприяють:
- часті переїдання;
- їжа всухом'ятку;
- харчова алергія;
- дисбактеріоз кишечника;
- вживання пряної їжі та їжі з великою кількістю вуглеводів;
- тривалий прийом деяких груп лікарських препаратів (НПЗП, кортикостероїди, імунодепресанти, цитостатики, антибіотики).
Хронічні ентерити проявляються метеоризмом, болями в області пупка, здуттям живота, гучним бурчанням, проносами або запорами (або їх чергуванням). На тлі відчуття розпирання в животі людину можуть турбувати напади серцебиття, головний біль, болі в області серця.
При тривалому перебігу хронічний ентерит призводить до появи дистрофічних і склеротичних змін в слизовій оболонці тонкої кишки. В результаті у хворих порушується нормальне функціонування тонкого кишечника і погіршується всмоктування нутрієнтів з їжі. Це призводить до синдрому мальабсорбції і порушення всіх видів обміну, від чого страждає весь організм.
Діагностика і лікування
В діагностиці ентеритів використовують бактеріологічні методи дослідження, що дозволяють виявити кишкові інфекції та ознаки дисбактеріозу. Для діагностики синдрому мальабсорбції можуть робити копрограму, загальний і біохімічний аналізи крові. Для визначення ступеня ентеральної недостатності проводять функціональні проби, а для оцінки моторної функції тонкої кишки — рентгенологічне дослідження з контрастом.
Основу лікування ентеритів становить спеціальна дієта, що виключає гостру їжу, здобу, газовані і спиртні напої, а також продукти з грубою рослинною клітковиною. Паралельно з цим проводять медикаментозне лікування, спрямоване на придушення інфекції. Вже після цього хворому призначають еубіотики — засоби, що відновлюють нормальну мікрофлору кишечника (Біфідумбактерин, Лактобактерин, Хілак-Форте чи ін.).
Для симптоматичного лікування можуть використовувати антидіарейні засоби (Лоперамід), ферментні препарати (Панкреатин, Фестал, Дигестал) і холеретики (Аллохол, Холензим).