Абсцес

Абсцес – це різновид запального процесу, при якому відбувається активне виникнення гнию, руйнуються тканини та утворюється замкнута порожнина (своєрідна капсула), наповнена гноєм. Абсцес може зачіпати м'язи, кістки, підшкірну клітковину, виникати в різних органах або між ними.

Існує безліч різновидів абсцесів. Найбільш часто зустрічаються абсцес в підшкірній клітковині, абсцес горла, але можливі й інші види цієї патології – абсцес мозку, абсцес кісток і т.ін.

Причини розвитку абсцесу

Розвиток абсцесу провокується гнійними мікроорганізмами (зазвичай це стафілококи, стрептококи, але можуть бути і інші бактерії). Потрапляють ці бактерії найчастіше внаслідок пошкодження шкіри при порізах, саднах, подряпинах.

Також причиною виникнення абсцесу можуть бути:

• потрапляння збудника з током лімфи з іншого гнійного вогнища,
• медичні маніпуляції з порушеннями антисептичних правил,
• нагноєння гематом та кіст,
• потрапляння під шкіру різних хімічних речовин.

Симптоми абсцесів

Залежно від місця розташування абсцеси поділяють на поверхневі та глибокі. Симптоматика, що супроводжує появу абсцесу, значно різниться в залежності від місця його локалізації, а також від стадії його розвитку.

До загальних симптомів відносяться:

• Підвищення температури, озноб, загальне погане самопочуття, нудота, головний біль, болі в суглобах, м'язах та інші симптоми інтоксикації.
• Порушення функціонування органу або ділянки тканин, де розвинувся абсцес.
• Якщо абсцес має поверхневе розташування, то почервоніння і припухлість поруч з місцем скупчення гною, а також болючість при дотику.

Найпростіше виявити абсцеси, що розташовані близько до поверхні шкіри. Спочатку утворюється твердий вузол з почервонінням навколо. Потім на місці вузла виникає капсула з гноєм. На кінцевій стадії капсула розривається і гній витікає назовні. Після чого набряклість може зменшуватися, запальний процес стухає, і на місці абсцесу з часом виникне рубець.

Перебіг абсцесу може проходити також без будь-яких видимих ​​симптомів. Таким чином розвиваються холодний абсцес та натічний абсцес, що властиві при актиномікозі та на певних стадіях кістково-суглобового туберкульозу.

В разі запальних процесів в області органів черевної порожнини може спостерігатися піддіафрагмальний абсцес, який має додатковий симптом – утворення газів. Також свої особливості перебігу мають паратонзіллярний, заглотковий та навкологлотковий абсцеси.

Ускладнення абсцесів

Абсцеси можуть спровокувати ряд небезпечних ускладнень. До поширених ускладнень абсцесу можна віднести кровотечі, які можуть виникнути, якщо при розтині гнійної порожнини пошкоджується велика судина.

Ще одна серйозна небезпека – розвиток сепсису. Також абсцес може спровокувати перитоніт, остеомієліт, гнійний менінгіт та інші небезпечні захворювання.

Діагностика абсцесів

Поверхневий абсцес легко діагностується при візуальному огляді.

Для діагностування внутрішніх абсцесів необхідне застосування інструментальної діагностики. Може призначатися рентген, УЗД, комп'ютерна томографія. Також робиться біохімія крові.

Може проводиться також пункція абсцесу, після чого робиться посів вилученого матеріалу. Це допоможе виявити тип інфекції та визначити, до яких антибіотиків вона чутлива.

Лікування абсцесів

Зазвичай для лікування абсцесів застосовують хірургічні методи. Як правило, при виявленні абсцесу рекомендується розтин гнійної порожнини, видалення гною, промивання антисептиком. Хірург може встановлювати дренаж в ураженому місці для відтоку гною.

Якщо абсцес розташований в важкодоступних місцях - може призначатися консервативне лікування, що включає антибіотики, протизапальні засоби, а також знеболювальні препарати, гормональні засоби.

У деяких випадках для лікування поверхневих абсцесів можуть застосовуватися спеціальні мазі, які варто використовувати тільки в разі призначення їх лікарем.

Чим раніше буде розпочато лікування абсцесу, тим легше буде усунути гнійний процес та відновити здоров'я.