Аденоїди

Аденоїди – це досить поширена патологія, при якій відбувається патологічне розростання лімфоїдної тканини носоглоткової мигдалини, що призводить до утрудненого носового дихання. Найчастіше хвороба спостерігається в дитячому віці (3-10 років). Патологія може призводити до гугнявості голосу, хропіння під час сну, нежиті та частим застудам. Також в результаті розвитку аденоїдів можуть спостерігатися такі досить серйозні ускладнення, як зниження слуху, запалення середнього вуха, формування неправильного прикусу.

Причини виникнення аденоїдів

Носоглоткова мигдалина – це частина імунної системи, яка в нормі повинна збільшуватися в період розвитку інфекційних захворювань та після одужання зменшуватися до початкового стану. Однак існує ряд чинників, які сприяють тому, що носоглоткова мигдалина після фази збільшення в розмірах не повертається до початкового стану. До таких чинників належать:

• хронічні інфекції,
• знижений імунітет,
• спадкова схильність до гіперплазії носоглоткової мигдалини,
• вік від 3 до 10 років.

Існують інфекційні захворювання, при яких ризик розвитку аденоїдів підвищується, це грип, скарлатина, ангіна та кір. Також зростання аденоїдів спостерігається у дітей при зниженій функції щитопдібної залози.

Симптоми аденоїдів

У дитини часто закладений ніс та утруднене дихання. З'являються досить рясні виділення з носа. Сон у дитини зазвичай неспокійний, вона часто спить з відкритим ротом, хропе.

Може змінюватися тембр голосу, з'являтися гугнявість.

Аденоїди можуть тиснути на гирла слухових труб, і тоді може порушуватися слух. Також аденоїди можуть провокувати часті отити.

Кашель також може бути ознакою аденоїдів. Коли слизові виділення з носоглотки стікають в трахею, то у відповідь може виникати кашель.

Часто на тлі аденоїдів виникає аденоїдит – запалення глоткових мигдалин, при якому може підвищуватися температура, з'являтися слабкість, головні болі та інші ознаки інтоксикації. На тлі тривалого запального процесу може змінюватися розвиток скелета, що призводить до порушення прикусу.

Стадії розвитку аденоїдів

• 1 стадія - Аденоїди збільшені, але поки не перекривають носовий прохід та сошник. Днем дитина дихає добре, але вночі дихання утруднюється.
• 2 стадія - Аденоїди більш ніж наполовину закривають носовий прохід. Найчастіше дитина дихає ротом, уві сні часто хропе та задихається.
• 3 стадія - Аденоїди повністю закривають сошник, що дає характерну сильну симптоматику.

Діагностика аденоїдів

Для діагностики аденоїдів застосовуються:

• Задня риноскопія за допомогою дзеркала,
• Ендоскопічна ріноскопія,
• Комп'ютерна томографія.

Якщо є аденоїдит, то проводиться мікроскопічне дослідження мазка з носоглоткового мигдалика.

Лікування аденоїдів

Лікування аденоїдів може бути консервативним та хірургічним. Консервативне лікування може включати застосування:

• антибіотиків,
• судинозвужувальних препаратів,
• спеціальних розчинів для промивання.

Але призначати лікування обов'язково повинен отоларинголог.

Крім медикаментозного лікування можуть застосовуватися фізіотерапевтичні методи:

• лазеротерапія,
• УВЧ,
• електрофорез,
• проводитися спеціальні інгаляції.

Якщо консервативне лікування не дає результатів, рекомендується хірургічне втручання. Видалення аденоїдів може проводиться під загальним або місцевим наркозом. Можливе застосування методу кріодеструкції або ендоскопічне видалення.