Для лікування АКТИНОМІКОЗ:
Скоро тут зʼявляться потрібні товари для лікування
АКТИНОМІКОЗ
Актиномікоз
Актиномікозом називають тяжке хронічне захворювання грибкової природи, що вражає людей і деякі види тварин. З хворобою часто стикаються чоловіки і жінки працездатного віку, причому у них вона може тривати роками, знижуючи якість життя і завдаючи відчутного соціального, економічного та медичного збитку.
У світі актиномікоз поширений повсюдно і зустрічається в практиці лікарів усіх спеціальностей. За статистикою, в деяких країнах він займає 5-10% в структурі хронічних гнійних захворювань. Приблизно в 80% випадків хвороба вражає обличчя і шию, в 20% випадків — вісцеральні органи.
Причини
Причиною розвитку актиномікозу є зараження грибоподібними бактеріями ряду актиноміцети, зокрема, мікроорганізмом Actinomyces bovis. Ці паразити широко поширені в природі і в невеликих кількостях мешкають в організмі людини, будучи представниками сапрофітної мікрофлори.
Найбільш часті місця локалізації актиноміцет:
- ротова порожнина;
- порожнини каріозних зубів;
- тонзілярні "пробки";
- верхні дихальні шляхи;
- шлунково-кишковий тракт;
- анальні складки та ін.
Фактори, що підвищують ризик розвитку актиномікозу:
- травматизація слизової оболонки ротової порожнини (наприклад, грубою їжею, зубними протезами);
- недавно перенесене видалення зубів;
- наявність хронічних запальних процесів;
- анатомічні аномалії розвитку і травми лицевого черепа;
- наявність слинних каменів і т.д.
Примітно, що з актиномікозом найчастіше стикаються чоловіки і жителі міст. Хвороба може протікати як у гострій, так і в хронічній формі.
Симптоми
Клінічна картина актиномікозу безпосередньо залежить від локалізації патологічного процесу. На сьогоднішній день виділяють кілька форм захворювання: шийно-лицеву, абдомінальну, торакальну, генітальну, параректальну і актиномікоз сечовидільної системи. Загальним для всіх форм є утворення специфічних гранулематозних вогнищ (так званих актиноміком) в різних органах і тканинах. Зовні це проявляється формуванням щільного, практично безболісного набряку, який в подальшому розм'якшується з утворенням свища.
Характерні симптоми окремих форм актиномікозу:
- Шийно-лицева. Супроводжується утворенням поодиноких або множинних актиномікоз в області обличчя і шиї. У патологічний процес можуть залучатися щоки, язик, слинні залози, глотка і навіть головний мозок.
- Торакальна. Може протікати по типу гнійного бронхіту або пневмонії. У деяких хворих також можливе формування абсцесу легенів.
- Абдомінальна. Характеризується утворенням патологічних вогнищ в кишечнику і супроводжується розвитком кишкової непрохідності. Хворих турбують сильні болі, дисфункція травного тракту, симптоми подразнення очеревини і т.д.
Крім цього у більшості людей з актиномікозом підвищується температура тіла і з'являються типові ознаки інтоксикації, такі як озноб, головний біль, загальне нездужання і т.д.
Діагностика і лікування
Запідозрити актиномікоз можна за його типовими проявами, що з легкістю може зробити досвідчений фахівець — лікар-дерматовенеролог. Для підтвердження діагнозу хворим призначають лабораторні дослідження: мікроскопічні і культуральні. Для дослідження беруть отримані від пацієнта патологічні матеріали (гнійні виділення з ран, біоптати гранульом і т.д.).
Для лікування актиномікозу використовують антибактеріальні препарати системної дії, переважно антибіотики з групи пеніцилінів. У разі утворення масивних актиноміком у внутрішніх органах також можуть вдаватися до хірургічного втручання — видалення гранульом.