Аллергия

Аллергия — это собирательное название для ряда заболеваний, вызванных гиперчувствительностью к определенным веществам, которые в норме не оказывают негативного влияния на человеческий организм. У людей, подверженных аллергии, может развиваться аллергический ринит, конъюнктивит, бронхиальная астма, атопический дерматит, крапивница, ангионевротический отек, анафилактический шок и/или другие опасные состояния.

Общие сведения

Аллергия представляет собой сложный иммунопатологический процесс, который развивается вследствие повышенной чувствительности иммунной системы к аллергенам. В роли последних может выступать пыльца некоторых растений, домашняя пыль, шерсть животных, определенные продукты питания или лекарственные препараты. Патологическая реакция возникает при повторном контакте ранее сенсибилизированного организма с этими веществами.

По данным ВОЗ, в современном мире аллергическими заболеваниями страдает около 40% людей. И их число растет с каждым годом, что можно объяснить загрязнением окружающей среды, широким распространением синтетических материалов и наличием большого количества химических добавок в продуктах питания. Но при всем этом аллергия остается болезнью с наследственной предрасположенностью, поэтому чаще встречается у людей, чьи родители имели аналогичную проблему.

Симптомы

В зависимости от чувствительности организма и места воздействия аллергена болезнь может проявляться различными состояниями, начиная от аллергического ринита и заканчивая анафилактическим шоком.

Аллергика чаще беспокоят такие симптомы:

• приступообразный кашель, затрудненность дыхания;
• частое многократное чихание;
• приступы одышки;
• покраснение глаз и обильное слезотечение;
• ринорея — прозрачные выделения из носа;
• зуд и покраснение кожи;
• появление высыпаний на разных частях тела;
• отек языка, губ, лица, шеи или других частей тела.

Виды аллергии

1. Аллергический ринит — поражает слизистую оболочку носа и сопровождается ее отеком и обильными жидкими выделениями из носовой полости.
2. Аллергический конъюнктивит — вызывает отек конъюнктивы, а также сильный зуд, слезотечение и покраснение глаз.
3. Бронхиальная астма — характеризуется воспалением и отеком слизистой оболочки дыхательных путей и проявляется приступообразным кашлем, одышкой и затрудненностью дыхания.
4. Атопический дерматит — поражает кожные покровы и вызывает зуд, сухость кожи и характерные высыпания на разных частях тела.
5. Крапивница — вызывает появление невыносимого зуда и чешущейся сыпи на разных частях тела. При этом сыпь имеет специфический вид (красные пятна с приподнятым отечным центром).
6. Поллиноз — возникает в результате аллергической реакции на пыльцу растений и проявляется насморком, покраснением глаз, сыпью, кашлем и першением в горле. В тяжелых случаях может вызывать приступы удушья. Поллиноз чаще развивается в весенне-летний период, во время цветения деревьев, злаковых и сорных растений.
7. Пищевая аллергия — проявляется быстрой аллергической реакцией, которая может представлять угрозу для жизни. Развивается у людей и индивидуальной непереносимостью определенных продуктов питания. Чаще всего аллергенами выступают яйца, рыба, морепродукты, молоко, орехи, злаковые.
8. Лекарственная аллергия — характеризуется индивидуальной непереносимостью определенных лекарственных препаратов. Как и пищевая аллергия, может вызывать опасные для жизни анафилактические реакции.
9. Аллергия на укусы насекомых — проявляется сильным отеком, зудом и покраснением кожи в месте укуса. В некоторых случаях может вызывать повышение температуры тела, отек Квинке и даже анафилактический шок.

Действия пациента

При появлении симптомов аллергии необходимо обращаться в больницу для уточнения диагноза и подбора лечения. Чтобы избежать повторного развития аллергических реакций, можно прибегнуть к методу специфической  гипосенсибилизации. После курса процедур организм становится менее чувствительным к аллергенам.

Диагностика и лечение

Для диагностики аллергии используют скарификационные и прик-тесты, аппликационные и провокационные пробы, а также лабораторные методы исследования (определение уровня иммуноглобулинов в крови пациента). Для лечения аллергических заболеваний применяют ряд препаратов: антигистаминные и гипосенсибилизирующие средства, кортикостероиды, различные мази, гели и капли. В комплексном лечении большую роль также играет элиминация аллергенов с целью предупреждения контакта с ними. Для этого рекомендуется использовать специальные пылесосы и воздухоочистители, избегать контакта с животными и употребления аллергенов в пищу и т.д.

Алергія

Алергія — це збірна назва для ряду захворювань, викликаних гіперчутливістю до певних речовин, які в нормі не виявляють негативного впливу на організм. У людей, схильних до алергії, може розвиватися алергічний риніт, кон'юнктивіт, бронхіальна астма, атопічний дерматит, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок чи інші небезпечні стани.

Загальні відомості

Алергія являє собою складний імунопатологічний процес, який розвивається внаслідок підвищеної чутливості імунної системи до алергенів. В ролі останніх може виступати пилок деяких рослин, домашній пил, шерсть тварин, певні продукти харчування чи лікарські препарати. Патологічна реакція виникає при повторному контакті раніше сенсибілізованого організму з цими речовинами.

За даними ВООЗ, в сучасному світі на алергічні захворювання страждає близько 40% людей. І їх число зростає з кожним роком, що можна пояснити забрудненням навколишнього середовища, широким поширенням синтетичних матеріалів і наявністю великої кількості хімічних добавок в продуктах харчування. Але при всьому цьому алергія залишається хворобою зі спадковою схильністю, тому частіше зустрічається у людей, чиї батьки мали аналогічну проблему.

Симптоми

Залежно від чутливості організму і місця впливу алергену хвороба може проявлятися різними станами, починаючи від алергічного риніту і закінчуючи анафілактичним шоком.

Алергіка частіше турбують такі симптоми:

• нападоподібний кашель, утруднене дихання;
• часте багаторазове чхання;
• напади задишки;
• почервоніння очей і рясне сльозотеча;
• ринорея — прозорі виділення з носа;
• свербіж та почервоніння шкіри;
• поява висипань на різних частинах тіла;
• набряк язика, губ, обличчя, шиї або інших частин тіла.

Види алергії

• Алергічний риніт — вражає слизову оболонку носа і супроводжується її набряком і рясними рідкими виділеннями з носової порожнини.
• Алергічний кон'юнктивіт — викликає набряк кон'юнктиви, а також сильне свербіння, сльозотечу і почервоніння очей.
• Бронхіальна астма — характеризується запаленням і набряком слизової оболонки дихальних шляхів і проявляється нападами кашлю, задишкою і утрудненістю дихання.
• Атопічний дерматит — вражає шкірні покриви і викликає свербіж, сухість шкіри та характерні висипання на різних частинах тіла.
• Кропив'янка — викликає появу нестерпного свербіння і сверблячого висипу на різних частинах тіла. При цьому висип має специфічний вигляд (червоні плями з припіднятим набряклим центром).
• Поліноз — виникає в результаті алергічної реакції на пилок рослин і проявляється нежиттю, почервонінням очей, висипом, кашлем і першінням в горлі. У важких випадках може викликати напади задухи. Поліноз частіше розвивається в весняно-літній період, під час цвітіння дерев, злакових і бур'янів.
• Харчова алергія — проявляється швидкою алергічною реакцією, яка може становити загрозу для життя. Розвивається у людей з індивідуальною непереносимістю певних продуктів харчування. Найчастіше алергенами виступають яйця, риба, морепродукти, молоко, горіхи, злакові.
• Лікарська алергія — характеризується індивідуальною непереносимістю певних лікарських препаратів. Як і харчова алергія, може викликати небезпечні для життя анафілактичні реакції.
• Алергія на укуси комах — проявляється сильним набряком, свербежем і почервонінням шкіри в місці укусу. У деяких випадках може викликати підвищення температури тіла, набряк Квінке і навіть анафілактичний шок.

Дії пацієнта

При появі симптомів алергії необхідно звертатися в лікарню для уточнення діагнозу і підбору лікування. Щоб уникнути повторного розвитку алергічних реакцій, можна вдатися до методу специфічної гіпосенсибілізації. Після курсу процедур організм стає менш чутливим до алергенів.

Діагностика і лікування

Для діагностики алергії використовують скарифікаційні і прик-тести, аплікаційні і провокаційні проби, а також лабораторні методи дослідження (визначення рівня імуноглобулінів в крові пацієнта). Для лікування алергічних захворювань застосовують ряд препаратів: антигістамінні і гіпосенсибілізуючі засоби, кортикостероїди, різні мазі, гелі та краплі. В комплексному лікуванні чималу роль також відіграє елімінація алергенів з метою попередження контакту з ними. Для цього рекомендується використовувати спеціальні пилососи і очищувачі повітря, уникати контакту з тваринами і вживання алергенів в їжу і т.д.