Артрит

Артрит – це загальна назва для ряду хвороб суглобів, для яких характерне запалення різних елементів суглоба. Артрит може бути самостійним захворюванням або ж бути симптомом інших хвороб (наприклад, псоріазу, хвороби Лайма, гемохроматозу, системного червоного вовчака). Перебіг захворювання може бути гострім або хронічним.

Захворювання призводить до погіршення роботи суглобів, обмеження їх рухливості, погіршення якості життя та без своєчасного лікування може стати причиною втрати працездатності.

Це досить поширені захворювання, які можуть вражати людей будь-якого віку, але частіше зустрічаються після 40 років.

Види артритів та причини, що їх викликають

Но сьогодні виявлено більше ніж 100 видів артритів. Серед найбільш поширених:

• Ревматоїдний артрит. Характерно імунозапальне ураження сполучної тканини, в разі якого уражаються переважно дрібні суглоби. Хвороба має тривалий перебіг та часто переходить в хронічну форму.
• Ювенільний артрит. Різновид ревматоїдного артриту, який спостерігається у віці до 16 років.
• Інфекційний артрит. Виникає через активізацію патогенної мікрофлори в суглобах (це можуть бути бактерії, віруси, грибки). Проникати в суглоб інфекція може з потоком крові від інших органів або ж потрапляти безпосередньо в суглоб при травмах.
• Реактивний артрит. В разі реактивного артриту спостерігається інфекційне ураження якогось іншого органу (найчастіше це кишкові або урогенітальні інфекції). Це викликає надмірну імунологічну реакцію організму, через яку розвиваються запальні процеси в суглобах.
• Подагричний артрит. В цьому випадку запалення суглобів виникає на тлі порушень обмінних процесів в організмі. Надлишок сечової кислоти в крові призводить до відкладення солей сечової кислоти в порожнинах суглобів, що викликає запальні та дегенеративні процеси.

Симптоми артриту

Симптоматика може дещо відрізнятися в залежності від типу артриту. Але є ряд загальних характерних симптомів:

• Біль у суглобах. Часто больові відчуття посилюються ночами особливо під ранок.
• Почервоніння шкіри та підвищення температури в області ураженого суглоба.
• Припухлість та набряк суглоба, що видно візуально.
• Почуття скутості, обмеження рухливості суглоба, особливо вранці або після тривалої нерухомості, яке зменшується або проходить, після того, як порухатися.
• Загальна слабкість, стомлюваність.

В разі інфекційних артритів також можуть спостерігатися лихоманка, озноб.

Якщо захворювання не лікувати, то з часом можуть виникнути серйозні рухові дисфункції та повна нерухомість уражених суглобів. Однак при своєчасному правильно підібраному лікуванні в більшості випадків можна взяти захворювання під контроль.

Діагностика артриту

При діагностиці артриту важливо не тільки виявити сам факт запалення суглоба, але і виявити причину цього запалення, визначити форму захворювання.

Найбільш часто для діагностики артритів застосовуються такі методи:

• УЗД суглобів,
• рентген,
• КТ або МРТ суглобів,
• лабораторні дослідження,
• вивчення синовіальної рідини.

Можуть також призначатися артрографія, діагностична артроскопія, сцинтиграфія суглобів.

Лікування артриту

Якщо артрит виник на тлі якогось захворювання, то в першу чергу необхідно лікувати цю хворобу-першопричину. Якщо ж позасуглобових проявів патології немає, то лікування зосереджується на суглобових патологічних процесах.

Зазвичай призначаються нестероїдні протизапальні препарати (ібупрофен, диклофенак і т.ін.). Також в разі важкого перебігу можуть призначатися стероїдні препарати. Лікарські засоби прописуються у вигляді пігулок, мазей, кремів, робляться пункції безпосередньо в суглоб.

Коли гостре запалення знято, призначається фізіотерапія, лікувальна гімнастика, масажі. Також може застосовуватися грязелікування, бальнеологічне лікування.

Сучасний метод лікування важких форм захворювання – введення в суглоб стовбурових клітин, що сприяє регенерації хрящової тканини.

У деяких випадках виникає необхідність в хірургічному втручанні – проводяться артроскопічні операції, виконується реконструктивна хірургія, ендопротезування.