Блефарит - це захворювання, при якому запалюється край повік. Як правило, перебіг блефариту має хронічний характер з періодичними рецидивами.
Це широко поширена патологія, яка спостерігається у 30% населення. Дана хвороба зазвичай, проявляється на тлі зниження імунітету та досить погано виліковується. При тяжкому перебігу блефарити можуть призвести до розвитку кератиту (запалення рогівки ока з її помутнінням), халязіона (доброякісне ущільнення в товщі повік) та зниження зору.
Причини появи блефариту
Блефарит може розвинутися внаслідок інфекційних та неінфекційних процесів. Причинами виникнення інфекційного блефариту можуть стати:
- стафілококова інфекція (це найбільш розповсюджений збудник хвороби),
- кліщ демодекс,
- вірус герпесу,
- гемофільна паличка,
- контагіозний молюск,
- кишкові бактерії.
Неінфекційний блефарит найчастіше виникає на тлі наявних:
- патологій зору, наприклад, при контактному дерматиті,
- алергічних реакцій (часто спостерігаються при наявних гельмінтозах, холециститі, коліті, цукровому діабеті).
Спровокувати появу блефариту може знаходження в задимленому приміщенні, гіповітаміноз, хронічні інтоксикації, анемія, сонячна або вітряна погода.
Види блефариту
Блефарити поділяють на інфекційні та неінфекційні в залежності від причини виникнення. Крім того, в залежності від локалізації запального процесу розрізняють:
- Передній блефарит. Уражається область вій.
- Задній блефарит. Запальний процес виникає в області мейбомієвих залоз.
- Кутовий блефарит. В першу чергу запалення спостерігається в куточках очей.
Ще один розподіл на різновиди залежно від особливостей перебігу хвороби:
- простий,
- лускатий,
- виразковий,
- демодекозний,
- алергічний,
- вугровий,
- змішаний.
Симптоми блефариту
Блефарит супроводжується характерними симптомами:
- важкістю та свербежем повік,
- підвищеною чутливістю до яскравого світла,
- швидким зоровим стомленням,
- випаданням вій та їх неправильним ростом,
- відчуттям, що в очах є чужорідний предмет.
Є і більш специфічні симптоми, які відрізняються в залежності від виду блефариту. Наприклад, при лускатому блефариті між віями можна виявити лусочки. Також при цій формі блефариту вії можуть сивіти або випадати.
В разі виразкового блефариту теж виникають лусочки, але якщо їх видалити, то з'явиться ранка, яка буде кровоточити, вії можуть погано рости та випадати.
При демодекозному блефариті біля коріння вій з'являються білі липкуваті нарости, виникає сильний свербіж, особливо після сну.
Алергічний блефарит крім типових симптомів зазвичай супроводжується сльозотечею та різзю в очах.
Якщо блефарит не лікувати, може розвинутися ряд ускладнень, таких як халязіон, ячмінь, гострий мейбоміт, кератит.
Діагностика блефариту
Для діагностики блефариту потрібно пройти огляд в офтальмолога, зробити біомікроскопію ока. Також можуть призначатися мікроскопічне дослідження вій, бактеріологічний аналіз зіскрібка рогівки.
Іноді призначається біопсія з гістологічним дослідженням тканини. Це робиться, щоб виключити деякі види раку, які можуть давати схожу симптоматику.
Лікування блефариту
Лікування блефариту в більшості випадків має консервативний характер. Тактика лікування підбирається індивідуально з урахуванням того, який вид блефариту діагностований.
Можуть призначатися антибактеріальні, противірусні, протигрибкові препарати. Також застосовуються антисептики, глюкокортикостероїди, вітаміни, антигістамінні засоби. Зазвичай всі препарати прописуються в краплях або мазі.
Також може рекомендуватися фізіотерапія: УВЧ, електрофорез і т. ін. При виникненні ускладнень, може знадобитися хірургічне втручання.