Дискінезія жовчовивідних шляхів

Дискінезія жовчовивідних шляхів – це патологія, при якій спостерігається порушення відтоку жовчі по жовчовивідних шляхах з печінки. При цьому структурних змін органів немає.

Симптоми патології

Симптоми даного захворювання наступні:

• біль в області правого підребер'я різного ступеня тяжкості і різного характеру;

• пожовтіння шкіри, склер;

• потемніння сечі;

• свербіж шкірних покривів;

• погіршення апетиту;

• нудота, блювота;

• гіркий присмак у роті;

• здуття живота;

• неприємний запах з рота;

• дратівливість, стомлюваність;

• сильна пітливість;

• періодичні сильні головні болі;

• зниження лібідо.

Причини дискінезії

Причин хвороби може бути багато. Найпоширеніші з них такі:

• анатомічні особливості будови жовчного міхура: подвоєння даного органу, звуження, наявність в ньому перегородок, перемичок;

• запалення дванадцятипалої кишки – дуоденіт;

• гастрит;

• виразка шлунку і дванадцятипалої кишки;

• запалення підшлункової залози – панкреатит;

• запалення жовчного міхура – холецистит;

• вірусний гепатит;

• ендокринні патології;

• психічні розлади.

Класифікація захворювання

Дискінезія жовчовивідних шляхів буває:

• Гіперкінетична – найчастіше характерна для молодих пацієнтів. Скорочувальна активність жовчовивідної системи підвищується.

• Гіпокінетична – характерна для людей старше 40 років. Скорочувальна активність жовчовивідної системи знижується.

Також дискінезія буває:

• первинна – пов'язана з анатомічними особливостями жовчного міхура;

• вторинна – пов'язана з набутими протягом життя захворюваннями.

Діагностика

Крім загального огляду пацієнта і аналізу його скарг, лікар призначає з діагностичною метою:

• загальний і біохімічний аналіз крові;

• загальний аналіз сечі;

• аналіз крові на маркери гепатитів;

• ліпідограму;

• дослідження калу на паразитів.

До методів діагностики, що використовуються для виявлення дискінезії, відносяться:

• УЗД органів черевної порожнини;

• дуоденальне зондування;

• пероральна, внутрішня холецистографія;

• фіброезофагогастродуоденоскопія тощо.

Лікування

Дуже важливо в лікуванні дискінезії – дотримуватися дієти і режиму харчування. З медикаментів в терапії застосовують холеретики, холеспазмолітики, ферменти, лікарські збори, нейротропні препарати (при психозах, які спровокували дискінезію). Можливе застосування методів фізіотерапії, масажу.

Важливо знати, про який вид дискінезії жовчовивідних шляхів йдеться. Якщо це первинна дискінезія, яку провокують анатомічні особливості будови жовчного міхура, допомогти може дієта, здоровий спосіб життя, дотримання режиму дня. Якщо ж мова йде про вторинну дискінезію, яку провокують інші хвороби, лікувати потрібно саме їх.

Можливі ускладнення

Дискінезія жовчовивідних шляхів може спровокувати такі ускладнення:

• хронічний холецистит – запалення жовчного міхура;

• холангіт – запалення жовчних протоків;

• жовчнокам'яну хворобу;

• гастрит;

• дуоденіт – запалення дванадцятипалої кишки;

• інші патології шлунково-кишкового тракту.

Профілактика захворювання

До методів профілактики дискінезії відносяться:

• правильне, здорове харчування;

• своєчасне лікування хвороб шлунково-кишкового тракту, ендокринних патологій, вірусних гепатитів;

• відмова від зловживання кофеїну, алкоголю, здоровий спосіб життя.

Оскільки структурних змін органів при дискінезії жовчовивідних шляхів немає, ця патологія не є небезпечною для життя. Але оскільки вона викликає неприємні симптоми і може спровокувати розвиток хронічних захворювань, то значно погіршує якість життя людини. Тому важливо вчасно звертати увагу на ознаки порушень роботи шлунково-кишкового тракту, звертатися за консультацією до лікаря і дотримуватися його рекомендацій. Але найефективніше – не допускати розвитку патології шляхом нормалізації харчування і здорового способу життя.