Терміном диспепсія позначають всі розлади, що виникають в результаті порушення діяльності травної системи. Їх причиною можуть бути як функціональні, так і органічні захворювання шлунково-кишкового тракту. Залежно від переважного ураження будь-якого органу диспепсія може проявлятися найрізноманітнішими симптомами і їх комбінаціями.
Як правило, диспепсія характеризується відчуттям важкості в ділянці шлунка після їди, відрижкою, печією, нудотою, бурчанням або здуттям живота, метеоризмом, запором або діареєю.
Найчастіше характер диспептичних явищ дозволяє запідозрити ту чи іншу хворобу. Однак для уточнення діагнозу і підбору ефективної схеми терапії необхідно звертатися в лікарню. Самостійне лікування може не тільки виявитися неефективним, а й нашкодити.
Причини диспепсії
Залежно від причини, що викликала появу диспептичних явищ, виділяють кілька видів диспепсії:
- Проста (аліментарна) — викликана незбалансованим харчуванням. Розвивається через вживання в їжу великої кількості м'яса, бобових, хліба, цукру або напоїв, що викликають бродіння (пиво, квас).
- Пов'язана з нестачею травних ферментів — розвивається при порушенні виділення жовчі або недостатній продукції ферментів в шлунку, підшлунковій залозі, кишечнику.
- Пов'язана з порушенням всмоктування компонентів їжі — виникає при порушенні всмоктування білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінералів або інших нутрієнтів в тонкому кишечнику. Як правило, супроводжується синдромом мальабсорбції.
- Пов'язана з інфекційними захворюваннями — розвивається при харчових токсикоінфекціях і інфекційних захворюваннях травної системи. Може проявлятися гостро, сильною нудотою, блювотою, діареєю, болями в животі і симптомами інтоксикації.
У багатьох людей з дисперсією при обстеженні виявляють захворювання шлунково-кишкового тракту (гастрит, дуоденіт, виразкову або жовчокам'яну хворобу та інші). Досить часто відсутня пряма кореляція між вираженістю диспептичних явищ і тяжкість захворювань шлунково-кишкового тракту. Наприклад, при езофагіті неприємні симптоми можуть відчутно знижувати якість життя хворого, а рак шлунка (важке захворювання) може тривалий час протікати безсимптомно.
Диспепсія також може мати функціональну природу — в цьому випадку вона виникає без органічних уражень органів травної системи.
Тривожні симптоми диспепсії
При наявності серйозних захворювань шлунково-кишкового тракту диспепсія може проявлятися тривожними симптомами: сильними болями в животі, болючим ковтанням, дисфагією, блювотою, наявністю крові в калі, різким зниженням маси тіла, анорексією. У такому випадку потрібно якомога швидше звернутися до лікаря і пройти повноцінне обстеження. Своєчасне лікування допоможе ефективно боротися з хворобою і уникнути важких ускладнень.
Діагностика і лікування диспепсії
Велику роль в діагностиці диспепсії грають її симптоми і анамнез — відомості, які отримує лікар під час опитування пацієнта. Тому дуже важливо детально описати всі диспепсичні явища і розповісти, коли і в якому порядку вони з'явилися. Це допоможе фахівцеві швидше розпізнати хворобу і поставити правильний діагноз.
При необхідності для уточнення діагнозу можуть проводити додаткове обстеження, що включає загальний і розгорнутий аналізи крові, ендоскопію, УЗД, стравохідну манометрію і pH-метрію, тести на виявлення хелікобактерної інфекції і т.д. Ендоскопію верхніх відділів шлунково-кишкового тракту зазвичай проводять людям старше 55 років і тим, у кого з'явилися тривожні симптоми.
У людей молодше 55 років і без симптомів тривоги диспепсію лікують антисекреторними препаратами. З цією метою призначають інгібітори протонної помпи (Пантопразол, Лансопразол, Езомепразол) і H2 -гістаміноблокатори (Нізатидин, Циметидин, Фамотидин). Результати лікування оцінюють через 2-4 тижні. У разі неефективності антисекреторної терапії хворого направляють на дообстеження.