Етмоїдит

Етмоїдит або етмоїдальний синусит – це хвороба, яка належить до отоларингології. При даній патології запалення вражає слизову оболонку осередків решітчастої кістки. Характерні особливості хвороби: головний біль, локалізований в області перенісся, виділення з носа, втрата нюху.

Етмоїдит може протікати, як в гострій формі, так і в хронічній. Досить часто хвороба вражає дітей 6-7 років, але може виникати і у дорослих. Без лікування хвороба може призвести до ускладнень, таких як флегмона очниці, абсцес очниці, в рідкісних випадках менінгіт, арахноїдит.

Причини виникнення етмоїдиту

Етмоїдит, як правило, розвивається як ускладнення ГРВІ, грипу, запальних захворювань ротової порожнини та глотки. Збудниками етмоїдиту можуть бути як віруси, так і бактерії. У дітей причинами запалення слизової решітчастої кістки найчастіше можуть стати скарлатина, кір, краснуха.

Сприяти розвитку етмоїдиту можуть:

• Аномалії розвитку носоглотки, в силу яких порушується нормальне дренування решітчастого лабіринту.
• Зниження імунітету, наприклад, при цукровому діабеті або ВІЛ.
• Хронічні ЛОР-патології, такі, як гайморит, фронтит, ларингіт і т.ін.
• Травми, які призводять до деформації решітчастої кістки.

Симптоми етмоїдиту

До характерної симптоматики етмоїдиту відносяться:

• Головний біль, місце локалізації якого перенісся. Також біль може поширюватися на область очей. Зазвичай больові відчуття посилюються при нахилі голови вперед.
• Утруднене дихання через ніс, закладеність носа.
• Погіршення або втрата нюху.
• Виділення з носа, які можуть бути прозорими слизовими або гнійними.

Можуть також виникати:

• Підвищення температури.
• Погіршення самопочуття, сну, апетиту.

У деяких випадках можливе руйнування частини решітчастої кістки та проникнення запального процесу в тканині очниці. Тоді з'являються почервоніння й набряк повік, почервоніння внутрішнього кута ока, біль в очах при русі, погіршення зору.

Якщо своєчасно не пройти лікування етмоїдиту, то хвороба може перейти в хронічну форму. Тоді в період ремісії відсутні будь-які ознаки хвороби. А в період загострення симптоми схожі з симптоматикою гострого етмоїдиту.

Серед ускладнень можуть бути запалення тканини очниці, розвиватися флегмона очниці, абсцес і т.ін. Також в окремих випадках до запального процесу можуть залучатися тканини головного мозку, що призводить до менінгіту, арахноїдитів, енцефаліту.

Діагностика етмоїдиту

Для діагностики етмоїдиту роблять:

• Риноскопію,
• Рентген носових пазух, або ж більш інформативні КТ або МРТ носових пазух.

Іноді призначається пункція решітчастої пазухи, щоб взяти біоматеріал, провести його бактеріологічне дослідження та визначити, який саме збудник викликає запалення.

Лікування етмоїдиту

При лікуванні етмоїдиту ставиться завдання усунути запалення, відновити повітрообмін в осередках решітчастої кістки, забезпечити відтік рідини з пазух носа та уникнути появи ускладнень.

В разі бактеріальної інфекції застосовуються антибіотики. Також при етмоїдиті часто призначають, судинозвужувальні краплі, антигістамінні препарати, нестероїдні протизапальні засоби. Проводяться промивання носа антисептиками, призначаються вітаміни.

Можуть призначатися фізіопроцедури, наприклад, електрофорез, УВЧ, фонофорез.

У деяких випадках при хронічному етмоїдиті виникає необхідність в хірургічному втручанні. У цьому випадку проводиться етмоїдотомія, яка може виконуватися класичним способом або ендоскопічно.