Флегмона

Флегмона – це запальний гнійний або гнильний процес, який розвивається в жировій клітковині: м'язової, підшкірної, підслизової. Запальний процес може дуже швидко поширитися та захопити прилеглі тканини (м'язи, внутрішні органи, кістки, сухожилля).

Подібний тип запалення може виникати в різних частинах тіла. Діагностують флегмону шиї, кисті, обличчя, середостіння, навколопочечну, міжм'язову флегмону і т.ін.

Причини виникнення флегмони

Безпосередньою причиною розвитку флегмони є проникнення в тканини патогенних мікроорганізмів. Збудниками можуть бути:

• синьогнійна паличка,
• стафілокок,
• стрептокок,
• кишкова паличка,
• клостридії.

Найчастіше запальний процес викликає золотистий стафілокок.

Мікроорганізми можуть потрапляти в жирову клітковину наступним чином:

• в результаті травм,
• в разі оперативних втручань,
• при ін'єкціях,
• можуть заноситися з лімфою з інших вогнищ запалення в організмі,
• в результаті прориву гнійного вогнища, який розташовується поблизу ділянки жирової тканини.

Найчастіше запалення в клітковині виникає після пошкодження шкіри або слизової оболонки.

Сприяти розвитку флегмони можуть:

• зниження імунітету,
• хронічні хвороби (туберкульоз, цукровий діабет),
• виснаження,
• зловживання алкоголем.

Флегмона може розвиватися самостійно або з'являтися на тлі інших захворювань, наприклад, таких як абсцес, карбункул.

Залежно від того, які бактерії спровокували захворювання, запалення може бути гнійним (стафілокок, стрептокок) або гнильним (кишкова паличка і т.ін.).

Найважчі флегмони розвиваються при інфікуванні жирової тканини анаеробними бактеріями.

Симптоми флегмони

Флегмони можуть бути поверхневими та глибоко розташованими.

Симптоми поверхневої флегмони:

• Набряклість та припухлість в місці запалення, ущільнення.
• Больові відчуття.
• Якщо в запальний процес втягується шкіра, то спостерігається почервоніння, місце стає більш гарячим на дотик.
• Збільшуються прилеглі лімфовузли.
• З'являються озноб, температура, слабкість та інші симптоми інтоксикації організму.

Якщо розвивається глибока флегмона, то характерні більш загальні симптоми - з'являються температура, озноб, млявість. Можуть виникати стрибки тиску, тахікардія, задишка, зменшення сечовиділення.

Зазвичай флегмона розвивається активно, в запальний процес швидко втягуються велики ділянки жирової клітковини, що дає сильну інтоксикацію. Але можливий й хронічний перебіг.

Це захворювання може призвести до ряду небезпечних ускладнень, таких як бешиха, остеомієліт, лімфаденіт, гнійний артрит, гнійний плеврит, гнійний артеріїт, сепсис.

Діагностика флегмони

Поверхневу флегмону лікар діагностує досить легко за характерними зовнішніми проявами.

Для того, щоб виявити внутрішні флегмони, проводять ряд обстежень - роблять УЗД, рентгенографію, комп'ютерну або магнітно-резонансну томографію.

У деяких випадках для уточнення діагнозу береться пункція запальної ділянки.

Лікування флегмони

На ранніх стадіях, коли ще не з'явився інфільтрат, лікування флегмони може бути консервативним, що включає антибіотики, фізіопроцедури. Але зазвичай на момент звернення до лікаря вже відбувається активне утворення гною. В цьому випадку потрібно хірургічне лікування.

Лікар розрізає флегмону таким чином, щоб забезпечити відтік гною, порожнину промивають та вставляють дренажні трубки. Застосовуються спеціальні некролітичні препарати, мазі, що містять антибіотики. Також призначаються імуномодулятори.

Запущена флегмона може становити загрозу життю та привести до летального результату. Тому важливо вчасно звернутися до лікаря та швидко почати лікування – це допоможе досягти одужання та повного відновлення здоров'я.