Гіпотрофія

Гіпотрофія – це патологія, яка виявляється у дітей у віці до двох років. При гіпотрофії спостерігається хронічний розлад травлення або нестача в їжі важливих для росту і розвитку дитячого організму речовин, що призводить до нестачі ваги дитини, її сповільненого зростання, погіршення імунітету і ряду інших життєво важливих показників. При гіпотрофії вага дитини виявляється нижче норми більше ніж на 10%.

Причини виникнення гіпотрофії

Розвиток гіпотрофії може бути внутрішньоутробним, ендогенним та екзогенним. При внутрішньоутробної гіпотрофії до причин її формування відносяться:

• токсикоз та гестоз,
• передчасні роди,
• ускладнення вагітності.
• захворювання матері під час вагітності, такі як цукровий діабет, вади серця, патології нирок, гіпертонічна хвороба.
• стреси у матері,
• несприятлива екологічна ситуація,
• погане харчування матері під час вагітності,
• куріння та інші шкідливі звички.

Розвинутися гіпотрофія може також внаслідок внутрішньоутробних інфекцій і гіпоксії плода.

До ендогенних причин належать:

• вроджені вади розвитку,
• порушення всмоктування в травній системі,
• порушення обмінних процесів.

Серед екзогенних чинників можна вказати:

• Інфекційні захворювання (часті застуди, інфекції шлунково-кишкового тракту, туберкульоз, запалення легенів),
• Постійне недогодовування (через гіпогалактію або недостатню кількість їжі, незбалансованого харчування),
• Соціальні. Гіпотрофія може бути наслідком соціальних чинників, серед яких недостатній догляд за дитиною, недостатня кількість часу, проведена на вулиці, рідкісні купання, погані умови для сну дитини.

Симптоми гіпотрофії

Розрізняють гіпотрофію першої, другої та третьої ступені. І для кожної стадії є свої характерні симптоми.

Серед характерних симптомів гіпотрофії першого ступеня:

• бліда шкіра,
• брак жиру в області живота,
• поганий апетит.

В разі гіпотрофії другого ступеня:

• шкіра не тільки бліда, але і часто лущиться,
• проблеми з травленням,
• слабкий тонус м'язів,
• візуально видно, що дитина дуже худа,
• надмірна збудливість або навпаки млявість,
• тахікардія.

Для третього ступеня характерні:

• сильна худоба,
• млявість,
• відставання в нервово-психічному розвитку,
• відсутність реакції на світло, біль,
• атрофія м'язів,
• блювота і пронос,
• підвищена чутливість до інфекцій (стоматити, кон'юнктивіти, пневмонія тощо).

Якщо у вашої дитини присутні якісь з перерахованих вище симптомів, потрібно терміново показати її лікарю.

Діагностика гіпотрофії

Внутрішньоутробну гіпотрофію можна виявити за допомогою УЗД. Після народження педіатр може діагностувати гіпотрофію на основі вимірювання антропометричних показників (зріст, вага і т. ін.).

Крім того, можуть призначатися УЗД, ЕКГ, ЕХО серця, енцефалограма, біохімічні аналізи крові.

Лікування гіпотрофії

Лікування гіпотрофії обов'язково підбирається з урахуванням того, що її спровокувало. Усуваються причини порушень в харчуванні, підбирається дієта, забезпечується належний догляд за дитиною. Можуть призначатися препарати, які поліпшують травлення і всмоктування їжі, а також вітаміни.

Якщо спостерігається гіпотрофія другого та третього ступеня, то лікування зазвичай проводиться в стаціонарі. У важких випадках можуть вводяться внутрішньовенно білки, глюкоза, сольові розчини.

Вчасно розпочате лікування гіпотрофії дозволяє досить швидко усунути проблему, відновити нормальну вагу дитини та інші показники. Своєчасно виявити гіпотрофію допоможуть планові огляди дитини у педіатра.