в наявності в 188 аптеках
в наявності в 188 аптеках
в наявності в 156 аптеках
в наявності в 188 аптеках
в наявності в 188 аптеках
в наявності в 156 аптеках
Гіпертиреозом називають стан гіперактивності щитовидної залози, при якому вона продукує надмірну кількість гормонів. Патологія часто супроводжується синдромом тиреотоксикозу, який характеризується підвищенням рівня тироксину і трийодтироніну (Т3 і Т4) в крові.
Слід зазначити, що терміни гіпертиреоз і тиреотоксикоз не є синонімами, хоча в зарубіжній літературі їх часто ототожнюють.
Причиною гіпертиреозу зазвичай виступають поширені захворювання щитовидної залози або гіпофіза, який регулює її роботу.
Найбільш часті з них:
При гіпертиреозі щитовидна залоза синтезує і виділяє надмірну кількість тиреоідних гормонів, що призводить до тиреотоксикозу, тобто підвищення їх рівня в крові. Таким чином тиреотоксикоз є неминучим наслідком і супутником гіпертиреозу.
Що стосується тиреотоксикозу, він може розвиватися не тільки при гіпертиреозі. Даний синдром часто буває не пов'язаним з гіперпродукцією гормонів щитовидної залози. Причиною надлишку Т3 і Т4 в крові можуть бути пухлини яєчників, прийом деяких лікарських препаратів, променева терапія або підвищення чутливості тканин до тиреоїдних гормонів.
На початкових стадіях гіпертиреоз частіше має малосимптомний перебіг, через що його плутають з іншими захворюваннями. Пізніше, у міру наростання обмінних порушень в організмі, симптоми набувають більшої вираженості. На цих стадіях запідозрити хворобу стає простіше.
Найбільш часті ознаки гіпертиреозу:
У чоловіків з гіпертиреозом часто погіршується потенція і знижується лібідо, а у жінок — порушується менструальний цикл, а в деяких випадках навіть розвивається безплідність. У вагітних патологія може призводити до мимовільних викиднів.
На сьогоднішній день "золотим" стандартом діагностики патології є визначення рівня ТТГ в крові, а при наявності його змін — визначення вільного Т3 і Т4. Для уточнення причини гіпертиреозу хворому призначають додаткові дослідження: вимірювання рівня антитіл до рецепторів ТТГ, сцинтиграфію та УЗД.
Тактика лікування гіпертиреозу безпосередньо залежить від того, чим була викликана патологія. При хвороби Грейвса-Базедова, яка є найбільш частою причиною гіпертиреозу, можуть використовувати антитиреоїдні препарати (тіамазол, пропілтіоурацил), лікування радіоактивним йодом або тиреоїдектомію (операцію з видалення щитовидної залози). При гіпертиреозі, обумовленому адренергічною стимуляцією, можуть застосовувати бета-адреноблокатори (атенолол, пропранолол, метопролол та інші).
Схема лікування завжди підбирається лікарем-ендокринологом в індивідуальному порядку, окремо для кожного пацієнта. При цьому фахівець враховує велику кількість різних факторів, що робить боротьбу з патологією більш ефективною.
Займатися самолікуванням при гіпертиреозі категорично заборонено, так само як і при інших хворобах щитовидної залози. Нехтування цим правилом може мати серйозні наслідки для здоров'я і призводити до тяжких ускладнень. Тому при появі тривожних симптомів відразу ж звертайтеся до лікаря.