Катаракта – це патологія, при якій порушення зору викликані помутнінням кришталика. При такому захворюванні знижується здатність бачити предмети в темний час доби, погіршується здатність до розрізнення кольорів, зір стає затуманеним.
Катаракта досить серйозне порушення зору, яке найчастіше зустрічається у людей похилого віку, причому у віці 80 і старше ця патологія діагностується практично у кожного. Помутніння кришталика також може бути вродженим. Серед всіх випадків сліпоти на частку ускладнень від катаракти доводиться половина зареєстрованих втрат зору.
Причини розвитку катаракти
Розвиток катаракти може відбуватися внаслідок найрізноманітніших причин. До найбільш поширених відносяться:
- генетична схильність,
- травми ока,
- перенесені захворювання очей,
- цукровий діабет,
- авітаміноз,
- порушення обміну речовин,
- вплив іонізуючого випромінювання,
- вживання деяких лікарських препаратів,
- надмірна дія ультрафіолетового випромінювання,
- вплив токсичних речовин і куріння.
Серед чинників, що сприяють розвитку катаракти, може бути робота на шкідливому виробництві або проживання в населеному пункті з несприятливим екологічним станом.
Стадії катаракти
Розрізняють чотири стадії розвитку помутніння кришталика:
- Початкова катаракта. З'являється помутніння кришталика, але в областях, які знаходяться на периферії, що не призводить до погіршення зору.
- Незріла катаракта. Помутніння кришталика вже захоплює центральні частини кришталика, хоча ще не є повсюдним. Спостерігається різка втрата зору.
- Зріла катаракта. У патологічний процес втягується вся зіниця. Зовні вона набуває сірого кольору. Зір падає до мінімуму аж до рівня світловідчуття.
- Перезріла катаракта. Волокна зіниці починають розпадатися, зіниця перетворюється в мішечок з рідиною. Візуально вона стає однотонного молочно-білого кольору. Настає повна сліпота.
Симптоми катаракти
Симптоматика катаракти залежить від стадії хвороби. До найбільш загальних симптомів можна віднести:
- Двоїння зображення при одному закритому оці (один з ранніх симптомів захворювання, який з часом зникає).
- Відчуття, що перед очима якась пелена.
- Нечіткий зір, який не піддається корекції окулярами.
- Зниження нічного зору.
- Підвищена світлочутливість, дискомфорт при яскравому світлі.
- Поява ореолів навколо джерел світла.
- Проблеми з кольоровим сприйняттям.
На пізніх стадіях катаракту можна побачити неозброєним оком, тому що зіниця стає мутною, місцями або повністю сірувато-білуватою.
Зміни при катаракті мають незворотний характер. Тому дуже важливо вчасно виявити хворобу і почати лікування, яке зможе загальмувати розвиток патологічних процесів.
Діагностика
Для того, щоб діагностувати катаракту, застосовується комплекс методів, що включають: офтальмоскопію, візометрію, кераторефрактометрію, периметрію, тонометрию, біомікроскопію.
Можуть додатково призначатися рефрактометрія, УЗД очей, електроокулографія та інші методи діагностики.
Лікування
Для лікування катаракти можуть застосовуватися консервативні та хірургічні методи.
Консервативне лікування зазвичай призначається на ранніх стадіях хвороби. Для того, щоб уповільнити прогресування хвороби, прописуються спеціальні очні краплі. Призначаються препарати, які стимулюють обмінні процеси, вітаміни, антиоксиданти.
На більш пізніх стадіях потрібне хірургічне лікування. Під час хірургічного лікування лікар видаляє кришталик, який перестав виконувати свою функцію, і ставить на його місце штучний. Існує кілька типів операцій, за допомогою яких можна виконати необхідну заміну кришталика: операція з великим розрізом, факоемульсифікація, фемтосекундна лазерна хірургія. Призначати лікування, підібрати ліки або вибирати тип операції повинен лікар з урахуванням форми та стадії хвороби, а також інших параметрів здоров'я.
+0.50грн на бонусний рахунок
