Хелікобактерна інфекція

Бактерія Helicobacter Pylori є одним з найбільш поширених мікроорганізмів, що вражає людей у ​​всьому світі. За статистикою, в розвинених країнах інфікованість населення становить понад 50%, а в країнах, що розвиваються, цей показник досягає 80%. Сприйнятливість до інфекції багато в чому залежить від географічних та соціально-економічних факторів, а також віку та професії людини. Більше всього до хелікобактерної інфекції схильні темношкірі американці і жителі Африки.

Інфекція H. Pylori грає істотну етіологічну і патогенетичну роль у виникненні хронічних захворювань шлунка і дванадцятипалої кишки — гастриту, виразкової хвороби, аденокарциноми і низькодиференційованої аденоми шлунка. На сьогоднішній день також доведена роль Helicobacter Pylori в розвитку цілого ряду шкірних захворювань: атопічного дерматиту, хронічної кропив'янки, псоріазу, розацеа, алопеції, системної склеродермії і т.д. В літературі також обговорюється зв'язок інфекції з іншими "нешлунковими" захворюваннями — атеросклерозом, ішемічною хворобою, цукровим діабетом, хворобою Паркінсона та деякими іншими патологіями.

Загальні відомості

Бактерії Helicobacter Pylori є невеликими грамнегативними мікроорганізми S-подібної або спірально вигнутої форми, з гладкою поверхнею і декількома джгутиками. Саме наявність джгутиків забезпечує достатню вірулентність мікробів, за рахунок якої вони можуть затримуватися в людському організмі, проникати в слизову оболонку шлунка і викликати розвиток патологічних процесів.

Хелікобактерна інфекція передається від людини до людини контактно-побутовим, харчовим або водним шляхом. Джерелом H. Pylori завжди виступає хвора людина, яка виділяє бактерії в зовнішнє середовище разом з фекаліями, слиною і т.д. Зараження відбувається в результаті попадання цих патогенних мікроорганізмів в організм здорової людини з немитих рук, разом з їжею або водою. Найчастіше інфекцією заражаються від близьких родичів або в колективах.

Фактори, що підвищують ризик інфікування H. Pylori:

• куріння;
• вживання великої кількості кави;
• зловживання алкоголем;
• прийом нестероїдних протизапальних засобів.

Ризик інфікування знижується у людей, що п'ють багато чаю або вино в невеликих кількостях, а також займаються різними видами фізичної активності.

Особливості інфекції

Хелікобактерною інфекцією можна заразитися практично в будь-якому віці — від дитячого до похилого. Примітно, що в старших вікових групах число інфікованих набагато вище, ніж серед дітей і молодих людей.

Цікаво, що у деяких людей можливе спонтанне звільнення від інфекції (без стороннього втручання). Однак кількість таких випадків відносно невелика — всього кілька відсотків на рік від загального числа інфікованих. Після спонтанного одужання або виліковування хелікобактерної інфекції можливе реінфікування — повторне зараження бактерією.

Діагностика і лікування

Найбільш поширеним і інформативним методом діагностики хелікобактерної інфекції є уреазний дихальний тест. Він дозволяє виявити уреазу (фермент, який виділяє бактерія) і тим самим підтвердити наявність H. Pylori в шлунку хворого. При необхідності в діагностичних цілях можуть проводити аналіз калу на антигени бактерій і дослідження біоптатів, отриманих при ендоскопічній біопсії.

Хелікобактерну інфекцію лікують шляхом ерадикаційної терапії, призначаючи хворому препарат з групи інгібіторів протонної помпи (Омепразол, Пантопразол) в комбінації з двома антибіотиками (Амоксицилін + Кларитроміцин). При неефективності такого лікування можуть проводити квадротерапія, додаючи до ІПП та антибіотиків препарати вісмуту. У випадках резистентності до проведеної терапії хворому можуть призначати інші, більш складні схеми терапії.