Для лікування ХОЛАНГІТ:
Скоро тут зʼявляться потрібні товари для лікування
ХОЛАНГІТ
Холангіт
Холангіт – це захворювання, яке розвивається внаслідок запалення жовчних протоків. Це запалення відбувається в результаті потрапляння інфекції з жовчного міхура, кровоносних судин, лімфатичних шляхів, кишечника в жовчні протоки. Дуже часто холангіт виникає на тлі холециститу, гепатиту, панкреатиту, жовчнокам'яної хвороби та інших патологій шлунково-кишкового тракту. Також відомо, що жінки частіше, ніж чоловіки, страждають від запалення жовчних протоків.
Симптоми захворювання
Симптоми гострого холангіту називаються «тріада Шарко». Це:
1. Біль в правому підребер'ї.
2. Жовтуха.
3. Підвищення температури тіла (до 38-40оС).
До інших симптомів холангіту відносяться:
• підвищена пітливість;
• озноб;
• біль віддає в праве плече, під лопатку, в шию;
• погіршення апетиту;
• діарея;
• головний біль;
• сильна слабкість прогресуючого характеру;
• блювота, нудота;
• свербіж шкірних покривів, що особливо яскраво проявляється в нічний час доби;
• порушення свідомості.
Симптоми хронічного холангіту зазвичай проявляються менш інтенсивно.
Причини патології
Інфекція в жовчні протоки найчастіше потрапляє через порушення їх прохідності. Вона, в свою чергу, розвивається на тлі:
• жовчнокам'яної хвороби;
• хронічного холециститу і рубцювання тканин жовчних шляхів;
• новоутворень в жовчних протоках (пухлин, кіст);
• видалення жовчного міхура і відновлення організму після операції;
• гельмінтозу (протоки можуть перекривати паразити);
• звуження місця впадання в дванадцятипалу кишку загального жовчного і панкреатичного протоків.
Зазвичай холангіт провокують такі патогенні мікроорганізми, як ентерококи, стафілококи, кишкові інфекції, паразити тощо.
Класифікація холангіту
Виділяють холангіт:
• гострий: буває катаральний, некротичний, гнійний;
• хронічний: буває септичний, латентний, рецидивуючий, абсцедуючий, склерозуючий автоімунний.
Діагностика і лікування
Діагноз «холангіт» ставлять на основі інформації про симптоми хвороби у пацієнта, збору анамнезу його захворювань, огляду і результатів аналізів і діагностичних процедур. З аналізів хворому показані:
• біохімічний аналіз крові;
• фракційне дуоденальне зондування;
• дослідження жовчі на наявність бактерій;
• аналіз калу на яйця глистів та паразитів.
З діагностичних процедур можуть призначити:
• УЗД, КТ органів черевної порожнини;
• ультрасонографію жовчних шляхів;
• черезшкірну черезпечінкову холангіографію й інші методи дослідження.
Перед початком лікування потрібно позбутися запалення. Також слід провести дезінтоксикацію організму. Можливе застосування антибактеріальних, протизапальних, протипаразитарних препаратів. Для зняття болю застосовують спазмолітики, анальгетики. Також в лікуванні використовується інфузійна терапія, гепатопротектори. У період ремісії велику роль відіграє фізіотерапія.
Для відновлення відтоку жовчі з жовчних протоків використовують оперативні методи лікування. Найчастіше оперують при цьому ендоскопічно.
Можливі ускладнення
Холангіт може мати такі ускладнення:
• цироз печінки;
• сепсис, абсцес;
• печінкова недостатність;
• інші патології шлунково-кишкового тракту.
Профілактика холангіту
Методи профілактики даного захворювання наступні:
• своєчасне лікування захворювань шлунково-кишкового тракту, гельмінтозів;
• грамотна реабілітація після видалення жовчного міхура;
• профілактичні медичні огляди, якщо є найменші проблеми з роботою шлунково-кишкового тракту.
Оскільки холангіт часто має гостру симптоматику і може провокувати небезпечні ускладнення, необхідно вчасно звертатися за медичною допомогою при появі перших його ознак. Також варто пам'ятати про методи профілактики запалення жовчних протоків.