Кір

Кір – це вірусне захворювання, яке характеризується високим ступенем заразності та важким перебігом. Хвороба спочатку проявляється кашлем, лихоманкою, запаленням лімфовузлів, а потім – рясними висипаннями.

Кір може призводити до ряду ускладнень, зокрема спровокувати розвиток запалення легенів, отиту, енцефаліту.

Причини розвитку кору

Людина хворіє на кір після інфікування РНК-вірусом кору. Це дуже заразна інфекція, яка легко передається попри те, що вона не стійка при впливі ультрафіолету та нагрівання. Вірус кору передається від однієї людини до іншої переважно повітряно-крапельним шляхом. Також можливе зараження від матері до плоду в період вагітності.

Передаватися вірус кору може починаючи з останніх двох днів інкубаційного періоду розвитку захворювання, під час катаральної стадії та протягом перших чотирьох днів після появи висипу. Ризик зараження захворюванням та ймовірність більш тяжкого перебігу хвороби збільшується при:

• пригніченому стані імунітету,
• віці від 6 місяців до року,
• вагітності,
• недоїданні та дефіциті вітаміну А.

Найчастіше на кір хворіють діти до року, школярі та підлітки. Захворювання може розвиватися також у дорослих, причому в цьому випадку перебіг хвороби, як правило, більш важкий.

Симптоми кору

Перебіг захворювання поділяють на чотири періоди:

• Перші 7-14 днів триває інкубаційний період, коли ще немає будь-якої симптоматики.
• Для другого періоду, який називають катаральним (триває 3-4 дні), характерні різке підвищення температури, головний біль, кашель, сильний нежить, кон'юнктивіт, світлобоязнь, слабкість. Характерною ознакою кору є плями, що з'являються на щоках на внутрішній їх частини. Також на небі з'являються червоні плями неправильної форми розміром зі шпилькову головку.
• Третій період – приблизно на 5 день хвороби з'являється висип, при цьому температура тіла залишається підвищеною та триває кашель. Спочатку висип виявляється на голові, за вухами, на обличчі. Потім поширюється на тулуб та кінцівки. На час, коли висип з'являється на кінцівках, він починає бліднути на обличчі.
• Далі на 7-14 день настає період реконвалесценції. Температура нормалізується, інші симптоми також зменшуються та зникають. На місці висипу залишаються пігментні плями, виникає лущення, яке також згодом проходить.

В разі тяжкого перебігу хвороби може розвинутися ряд ускладнень. У дітей найчастіше це бронхіти, пневмонії, стоматити, у дорослих – менінгіт, енцефаліт.

Діагностика та лікування кору

Діагностують кір зазвичай за характерними зовнішніми ознаками. Для більш точного діагнозу можуть призначатися ПЛР тестування крові або ПЛР мазка з носоглотки, серологічні аналізи.

Препаратів, які б діяли на вірус кору на цей час немає. Тому лікування кору направлено на те, щоб зменшити симптоматику та не допустити розвитку ускладнень.

Рекомендуються щадний режим та багато пиття. Медикаментозне лікування може включати нестероїдні протизапальні засоби, антигістамінні препарати, вітаміни. Також при сильному кашлі можуть призначатися протикашльові засоби, відхаркувальні препарати. Якщо приєднується бактеріальна інфекція, можуть призначатися антибактеріальні препарати.

Для профілактики кору сьогодні застосовується вакцинація. Вакцину планово роблять дітям у віці 1 року, а потім повторюють в 6 років. Також може проводиться екстрена вакцинація протягом перших 72 годин після контакту з хворим на кір, якщо дитина або дорослий раніше не були щеплені від цієї хвороби та не хворіли їй.