Назофарингіт
Під терміном назофарингіт розуміють запальний процес, який розвинувся в слизових оболонках носової порожнини та глотки. Наявність патології визначається по почервонінню, набуханню, утворенню набряку слизової, виділенню ексудату, який може бути прозорим (серозним), зі слизом і навіть гноєм. У побуті назофарингіт зазвичай називають простудою.
Назофарингіт може бути, як гострим, так і хронічним. Це захворювання не відноситься до тяжких, що загрожують життю. Однак в деяких випадках результатом розвитку патології можуть бути досить серйозні ускладнення, серед яких бронхіоліт та пневмонія.
Причини виникнення назофарингіту
Причини виникнення назофарингіту досить різноманітні. Спровокувати запальний процес в носоглотці можуть:
- Вірусні інфекції. Найчастіше це риновіруси.
- Бактеріальні інфекції. Це можуть бути стрептококи, стафілококи, пневмококи та інші типові представники мікрофлори, що населяють носоглотку.
- Грибкові інфекції.
- Алергічні реакції. Алергенами можуть виступати пил, пилок рослин, шерсть домашніх тварин, деякі лікарські препарати.
До чинників, які можуть спровокувати появу назофарингіту, відносяться:
- переохолодження,
- куріння,
- зловживання алкоголем,
- вдихання пилу та газу,
- аденоїди,
- викривлення носової перегородки,
- застійні процеси, що розвиваються при захворюваннях внутрішніх органів.
Симптоми назофарингіту
Характерними симптомами назофарингіту є:
- сухість в носі та горлі,
- печіння в носі,
- дертя у горлі,
- слизові виділення,
- ускладненість дихання носом, гугнявість,
- підвищення температури,
- припухлість слизових оболонок носоглотки,
- біль в потилиці.
Якщо запалення поширюється в область слухових труб, то можуть виникати шум у вухах, больові відчуття у вухах, може погіршитися слух. Також ускладненнями цієї патології можуть бути бронхіт, бронхіоліт, запалення легенів.
Види назофарингіту
Розрізняють гострий та хронічний назофарингіт. Гострий назофарингіт найчастіше виникає при попаданні в носоглотку вірусів, але хворобу також можуть провокувати й бактерії.
Хронічний назофарингіт частіше має бактеріальну або алергічну природу. Він може бути гіпертрофічним та атрофічним. Гіпертрофічний призводить до набряку і потовщення слизового шару носоглотки. При цьому відчувається дертя в горлі, починає лоскотати в носі. Нежить стає сильнішою вранці, при цьому рідина прозора та рідка.
В разі атрофічного різновиду назофарингіту слизова оболонка стає занадто тонкою. При цьому в глотці та носі з'являється відчуття сухості, неприємний запах з рота.
Діагностика та лікування назофарингіту
Діагностують назофарингіт зазвичай по характерних симптомах. Також можуть робитися аналізи крові, за якими можна помітити специфічні відхилення.
Як правило, застуда проходить сама через 4-6 днів і на сьогодні немає ліків, які б могли прискорити одужання. Однак є ряд препаратів, які можуть полегшити перебіг захворювання, усунути або зменшити симптоми.
В разі лихоманки та високій температурі призначаються жарознижувальні засоби. Можуть застосовуватися анальгетики та нестероїдні протизапальні засоби. Щоб зменшити виділення рідини, застосовуються судинозвужувальні препарати. Також рекомендується рясне тепле пиття, полоскання носоглотки трав'яними відварами, спеціальними лікарськими засобами.
Якщо назофарингіт виникає в результаті алергічної реакції, то рекомендуються антигістамінні препарати.