Неонатальний герпес

Неонатальним герпесом називають серйозну інфекцію, яка виникає у новонароджених дітей на 1-3 тижні життя. Причиною розвитку хвороби є інфікування вірусом простого герпесу другого типу (ВПГ-2). Дитина заражається від матері під час пологів, при проходженні через родові шляхи. У деяких випадках також можлива трансплацентарна передача вірусу в період вагітності.

Слід зазначити, що в світі генітальним герпесом інфіковано близько 20-30% жінок. Однак хвороба проявляється лише у невеликої кількості з них, і через це досить часто залишається діагностованою.

Неонатальний герпес є досить рідкісним захворюванням, яке, тим не менш, є дуже небезпечним. При його розвитку відзначається висока смертність, яка може досягати цілих 85% при дисемінованій формі хвороби.

Причини

У 85% випадків зараження відбувається під час пологів, коли дитина контактує з інфікованими виділеннями в родових шляхах матері. Найчастіше джерелом інфекції стають жінки, що заразилися вірусом під час вагітності. Що стосується матерів, які інфікувалися задовго до настання вагітності, вони передають інфекцію своїм дітям набагато рідше.

Близько 5% новонароджених заражаються герпесом внутрішньоутробно і близько 10% — вже після пологів.

Симптоми неонатального герпесу

У більш ніж 70% малюків, що заразилися герпесом, на шкірі з'являються характерні везикулярні висипання. У новонароджених без шкірних висипань найчастіше уражається центральна нервова система або внутрішні органи. В такому випадку хвороба протікає вкрай важко.

Можливі форми захворювання:

• місцева (локалізована). Може проявлятися розвитком енцефаліту або ж ураженням шкіри, очей або слизової оболонки рота без залучення в патологічний процес ЦНС. Тяжкість цієї форми неонатального герпесу може відрізнятися в різних випадках.
• поширена (дисемінована). Зазвичай має важкий перебіг і характеризується множинним ураженням внутрішніх органів. При цьому у новонароджених також може розвиватися енцефаліт і з'являтися характерний герпетичний висип на шкірних покривах.

У багатьох дітей з неонатальним герпесом також з'являються неспецифічні симптоми: коливання температури тіла, млявість, судоми, дихальна недостатність, апное і т.д.

Діагностика і лікування

Для виявлення інфекції і підтвердження діагнозу у новонароджених використовують культуральні методи дослідження або ПЛР. Забір матеріалу зазвичай виконують з шкірних везикул, рідше — з носоглотки, кон'юнктивальної порожнини, прямої кишки, крові. У дітей з енцефалітом вірус може бути присутнім тільки в ЦНС і не визначатися в біологічних рідинах.

Лікування неонатального герпесу проводять за допомогою противірусних препаратів — Ацикловіру, Відарабіну і т.д. Засоби вводять парентерально, в необхідних для дитини дозах. Разом з тим малюкові проводять підтримуючу терапію, спрямовану на підтримку дихання, контроль судом і згортання крові, парентеральне харчування і т.д.

Науково доведено, що своєчасне правильне лікування неонатального герпесу знижує смертність і допомагає врятувати життя багатьом малюкам.