Неврастенія

Неврастенію називають поширений неврологічний розлад психогенного походження. Для нього характерна патологічна слабкість і підвищена стомлюваність при виконанні звичної роботи. У людей з неврастенію часто виникає млявість, сонливість, відчуття розбитості і втоми. Через брак життєвої енергії різко знижується працездатність і людині стає складно вести нормальний спосіб життя.

В якості окремого захворювання неврастенія зустрічається досить рідко. У сучасному світі набагато частіше розвиваються депресивні, тривожні і соматоформні розлади з ознаками астенії.

Всього виділяють дві форми неврастенії:

• Гіпостенічна — характеризується підвищеною втомлюваністю, падінням працездатності, денною сонливістю і прогресуючим виснаженням організму. Симптоми є стабільними і відповідають переважно депресивному діапазону афективного спектру.
• Гіперстенічна — проявляється надмірною збудливістю, запальністю, складнощами при засипанні і підвищеною реактивністю. У людини переважають тривожні симптоми і спостерігається гіперчутливість нервової системи до зовнішніх чинників.

Причини

В розвитку неврастенії грають роль одночасно сприяючі і провокуючі фактори. Процес розвитку хвороби запускається під впливом сильного тригера у людей, що мають підвищену схильність до неврастенічних розладів.

Сприяючими факторами зазвичай виступають:

• підвищена особистісна тривожність;
• надмірний перфекціонізм (прагнення до досконалості);
• надмірно відповідальне ставлення до службових обов'язків;
• період одужання після тяжких захворювань.

Тригерним фактором, що запускає процес розвитку неврастенії, найчастіше є хронічний стрес. Причиною також можуть бути підвищені психічні або фізичні навантаження, або ж відсутність будь-яких навантажень протягом тривалого часу.

Діагностичні критерії

Для неврастенії характерна варіабельність клінічних проявів. Поряд з характерною неврологічною симптоматикою у людини можуть виникати головні болі, запаморочення, нудота, підвищена чутливість до яскравого світла, шуму, гучних звуків і т.д. Примітно, що перераховані скарги найчастіше не проходять після відпочинку, продовжуючи доставляти хворому масу дискомфорту.

Відрізнити неврастенію від інших нервово-психічних розладів дозволяють наступні діагностичні критерії:

• надмірна втомлюваність, що виникає при найменших навантаженнях;
• фонова пригніченість і помірна тривожність;
• наявність супутніх симптомів (як мінімум двох з перерахованих): диспепсія, підвищена дратівливість, невміння розслабитися, болі в м'язах, безсоння, головні болі, запаморочення.

Неврастенія нерідко буває викликана серйозними супутніми захворюваннями, для діагностики яких можуть використовувати додаткові методи дослідження.

Лікування

Боротьбу з неврастенію починають з лікування основного захворювання, що викликало появу астенічних симптомів. Паралельно з цим хворому призначають препарати, що підвищують адаптаційні можливості організму — адаптогени (Адаптол, Кордицепс) і енерготропні засоби (Левокарніл, Елькар). Для усунення безпосередньо симптомів неврастенії застосовують седативні і ноотропні препарати, а також транквілізатори.