Неврози

Терміном неврози об'єднують велику групу нервово-психічних розладів, які виникають під дією психогенних факторів: психологічних конфліктів, несприятливих травмуючих обставин, тривалого емоційного і / або інтелектуального перенапруження. Незважаючи на те, що невротичні розлади є повністю оборотними, вони відчутно знижують якість життя і працездатність хворих.

На сьогоднішній день неврози є одними з найбільш поширених захворювань серед жителів розвинених країн. За статистикою, в тій чи іншій мірі їх прояви є у 10-20% населення, причому жінки стикаються з проблемою в два рази частіше за чоловіків.

Критерії неврозів

Головні критерії, що відрізняють неврози від психічних розладів:

• розвиток в результаті впливу психогенних факторів;
• повна оборотність патологічних порушень;
• симптоми, що доставляють дискомфорт і страждання самій людині;
• абсолютно «тверезе», критичне ставлення до свого стану;
• відсутність психічних порушень (змін особистості, розладів поведінки, афективних розладів).

Причини і механізм розвитку

Прояви неврозів виникають в результаті зміни функціонального стану глибинних структур головного мозку. Первинно у людини порушується робота лімбіко-ретикулярного комплексу (ЛРК), що призводить до вторинного зниження тонусу кори головного мозку. В результаті цього з'являються характерні для неврозу зміни в емоційній, вегетативній і часто в ендокринній сферах.

Причиною розвитку неврозів зазвичай стають різного роду конфлікти:

• Психологічний (внутрішній або зовнішній) — викликаний існуванням суперечливих бажань або зіткненням особистості з певними вимогами зовнішнього середовища. Патогенність такого конфлікту полягає в нездатності людини вирішити його.
• Істеричний — характеризується надмірно завищеними претензіями особистості і підвищеною вимогливістю до оточуючих. Внаслідок неправильного виховання такі люди погано контролюють власні бажання, що суперечать суспільним вимогам і нормам.
• Обсесивно-психастенічний — обумовлений внутрішніми протиріччями, боротьбою між бажанням і боргом, особистісними симпатіями і моральними принципами. Через суперечливі вимоги до себе у людини формується почуття власної неповноцінності, відбувається відрив від життя і поява нереальних, далеких від дійсності установок.
• Неврастенічний — викликаний протиріччям між можливостями людини і її прагненнями, вимогами до самої себе.

В цілому неврози розглядаються як захворювання з мультифакторіальним механізмом розвитку. Вони виникають під дією зовнішніх факторів у людей, що мають підвищену схильність до неврозів. Підвищувати ризик розвитку хвороби можуть як біологічні (функціональна недостатність нейромедіаторних або нейрофізіологічних систем), так і психологічні чинники (особливості особистості, умови її виховання, характер взаємовідносин з соціумом і т.д.).

Діагностика і лікування

Для різних видів неврозів характерні різні клінічні прояви. Хворого може турбувати надмірна емоційна лабільність, підвищена тривожність або, навпаки, слабкість, млявість, апатія і безсилля. У деяких людей можуть виникати нав'язливі ірраціональні ідеї, думки, образи.

Всі неврози добре піддаються лікуванню — для боротьби з ними використовують психотерапію і медикаментозні засоби (антидепресанти, транквілізатори, психостимулятори). Препарати підбирають з урахуванням зовнішньої симптоматики і функціонального стану нервової системи. При необхідності в програму лікування можуть включати фізіотерапію і санаторно-курортне лікування.