Оніхомікоз (грибок нігтів)

Оніхомікозом називають поширене дерматологічне захворювання, для якого характерно грибкове ураження нігтьових пластин. За статистикою, хворобою страждає близько 10-15% населення в різних країнах світу, а у людей старше 60 років захворюваність і зовсім досягає 30% і більше. Примітно, що з віком ймовірність зіткнутися з мікозом нігтів зростає, причому чим старша людина, тим вона вища.

Розвитку оніхомікозів сприяє цілий ряд несприятливих факторів, як екологічних, так і соціальних. Важливу роль відіграють захворювання серцево-судинної, імунної та ендокринної систем, а також інші патологічні стани. Ризик захворіти особливо високий у осіб з цукровим діабетом, що обумовлено підвищенням рівня глюкози і порушеннями трофіки тканин, ураженням великих і дрібних судин та зниженням захисних сил організму.

Причини

Ключову роль у розвитку оніхомікозів грає зараження патогенними мікроорганізмами — дерматоміцетами, а також пліснявими і дріжджоподібними грибками. Зараження відбувається опосередковано, від хворої людини. Факторами передачі інфекції зазвичай виступають предмети побуту: мочалки, рушники, килимки у ванній і т.д. Заразитися можна при відвідуванні спортзалів, громадських душів, басейнів, саун і лазень.

Збудниками інфекції найчастіше виступають такі мікроорганізми:

• Trichophyton rubrum;
• T. violaceum;
• T. verrucosum;
• T. tonsurans;
• Scopulariopsis;
• Aspergillus;
• Penicillium;
• Alternaria;
• Fusarium;
• Cephalosporium.

Збудник інфекції потрапляє на нігтьову пластину, ложе, матрикс або нігтьовий валик, де починає активно розмножуватися і викликати патологічні зміни тканин. В результаті цього у людини з'являються візуально видимі дефекти нігтів і цілий ряд неприємних симптомів.

Класифікація

Залежно від характеру патологічних змін в нігтьовій пластині виділяють три форми оніхомікозу: нормотрофічна, гіпертрофічна і оніхолітична. Для кожної з них характерний свій набір специфічних симптомів.

Основні ознаки різних форм оніхомікозу:

• Нормотрофічна — характеризується зміною забарвлення нігтів при збереженні їх нормальної структури, блиску і товщини. При цьому на нігтьових пластинах утворюються невеликі плями різного забарвлення — від білого до охряно-жовтого.
• Гіпертрофічна — крім зміни кольору нігтя супроводжується тьмяністю, потовщенням і деформацією нігтьових пластин. Як правило, нігті найбільше руйнуються з бічних сторін.
• Оніхолітична — проявляється розпушуванням і атрофією нігтьової пластинки, її відторгненням від нігтьового ложа, тьмяністю і зміною кольору нігтів. При цьому нігті набувають буро-сірого кольору, а оголені ділянки нігтьових лож покриваються пухкими нашаруваннями.

Залежно від локалізації патологічного процесу на нігтьовій пластині оніхомікози також поділяють на дистальні піднігтьові, поверхневі, проксимальні піднігтьові і тотальні дистрофічні.

Діагностика і лікування

Діагностика оніхомікозів базується на їх зовнішніх проявах, а також результатах мікроскопічних і культуральних досліджень. У більшості випадків лабораторні аналізи дозволяють виявити грибки в отриманих від хворого патологічних матеріалах — зіскобах з напівзруйнованих нігтьових пластин.

Для лікування оніхомікозів використовують протигрибкові препарати системної та місцевої дії, а також засоби, що покращують кровотік і стимулюють ріст нігтьових пластин. Разом з тим хворим рекомендують дотримуватися нескладних правил особистої гігієни: не носити чуже взуття, не ходити босоніж в громадських місцях, щодня міняти шкарпетки і панчохи і т.д.