Замовлення
Замовлення
Обране
Обране
star_on

Для лікування ОПЕРІЗУЮЧИЙ ЛИШАЙ (ОПЕРІЗУЮЧИЙ ГЕРПЕС):

Скоро тут зʼявляться потрібні товари для лікування

ОПЕРІЗУЮЧИЙ ЛИШАЙ (ОПЕРІЗУЮЧИЙ ГЕРПЕС)

Втомилися від неприємних симптомів?

Оперізуючий лишай (оперізуючий герпес)

Оперізуючий лишай або оперізуючий герпес – вірусна інфекційна хвороба, збудником якої є вірус герпесу. Захворювання вражає шкіру і нервову систему, характеризується рясним висипом, болем, інтоксикацією.

Зазвичай оперізуючий лишай виникає у людей похилого віку та людей зі значно ослабленим імунітетом.

Хвороба може протікати в типовій формі або атиповий. Атипові форми поділяють на абортивні, буллезну, геморагічну, гангренозну, генералізовану.

Причини розвитку оперізуючого лишаю

Безпосередньою причиною розвитку оперізуючого лишаю є вірусVaricella zosterз сімейства герпесвірусів (вірус герпесу 3 типу). Зазвичай він потрапляє в наш організм в дитячому віці та викликає інше захворювання – вітряну віспу. Але після хвороби він не зникає повністю, а залишається безсимптомно в нервових клітинах організму.

У випадках, коли в роботі імунної системи виникають серйозні «пробоїни», вірус може активізуватися, що призводить до виникнення оперізуючого герпесу.

Зазвичай захворювання виникає у людей старше 50 років, хворих на ВІЛ, на лейкемію, а також у тих, хто приймає ліки, що пригнічують імунну систему.

Серед факторів, що підвищують ймовірність активізації вірусу, можна назвати: стреси, травми, переохолодження та інші інфекційні захворювання.

Симптоми оперізуючого герпесу

Перші симптоми захворювання неспецифічні:

  • головний біль,
  • невелике підвищення температури, озноб,
  • підвищення стомлюваності,
  • порушення в роботі травної системи.

Потім з'являються свербіж, печіння і біль в місцях, де згодом з'являться висипання. Це відбувається протягом 2-4 днів. Потім додаються нові симптоми:

  • різке підвищення температури,
  • біль у м'язах,
  • поява висипу у вигляді бульбашок, наповнених рідиною,
  • збільшення лімфовузлів.

Висип, що супроводжується свербінням та больовими відчуттями (які можуть бути дуже сильними), зазвичай розташовується по ходу нервових гілок. Зазвичай уражається тільки одна сторона тіла.

Через кілька днів пухирці підсихають і на їх місці утворюються скориночки, як при вітрянці. Нові висипання можуть з'являтися деякий час, потім поступово стан поліпшується. Найчастіше хвороба триває близько трьох тижнів, в легкій формі може турбувати лише кілька днів, при тяжкому перебігу – близько місяця.

Ускладнення оперізуючого лишаю

У важких випадках оперізуючий лишай може призводити до ряду ускладнень:

  • можуть вражатися нерви лиця та виникати сильні невралгії,
  • вражатися повіки, рогівка очей,
  • розвиватися менінгіт, енцефаліт,
  • параліч особи,
  • втрата зору,
  • проблеми зі слухом.

Можливий навіть летальний результат.

Діагностика оперізуючого герпесу

Зазвичай лікар діагностує оперізуючий лишай, орієнтуючись на зовнішні прояви (в першу чергу вид висипань). У деяких випадках можуть призначатися аналізи, що дозволяють точно підтвердити вірус. Це можуть бути серологічні аналізи, імунофлуоресцентний метод, мікроскопічне дослідження зразка.

Спочатку захворювання, коли є яскраві загальні симптоми, але ще немає характерного висипання, важливо не переплутати захворювання з плевритом, апендицитом, невралгією трійчастого нерву. Якщо висипання з'явилися, але розташовані не дуже типово (не по ходу нервових стовбурів), то потрібно не переплутати захворювання з простим герпесом, вітрянкою, бешиховим запаленням.

Лікування оперізуючого герпесу

Лікування оперізуючого лишаю при легкому перебігу необов'язково. Але коли хвороба протікає досить важко, застосовується медикаментозне лікування. Терапія підбирається з метою згладити перебіг захворювання, прискорити одужання, не допустити появи ускладнень.

Призначаються противірусні препарати, засоби, що знімають больовий синдром, анестетики, жарознижувальні препарати, антидепресанти, загальнозміцнювальні засоби, кортикостероїди. Також застосовуються засоби місцевого впливу на висип: мазі, креми, ванночки.

Підбирати препарати повинен лікар, враховуючи особливості перебігу хвороби, її тяжкість, загальний стан здоров'я.