Для лікування ПЕЧІНКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ:
Скоро тут зʼявляться потрібні товари для лікування
ПЕЧІНКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ
Печінкова недостатність
Печінкова недостатність – це комплекс симптомів, що виникають на тлі порушення функцій печінки через пошкодження структури даного органу. В результаті у хворого може розвинутися кровотеча, дихальна недостатність, набряк мозку та інші патології, які часто призводять до летального результату.
Симптоми печінкової недостатності
Для ранніх стадій розвитку захворювання характерні такі симптоми:
• погіршення апетиту;
• загальна слабкість;
• нудота;
• поява відрази до їжі, зміна переваг в їжі;
• погіршення працездатності.
При подальшому розвитку хвороби виникають такі симптоми:
• пожовтіння шкіри і склер;
• геморагічний висип;
• асцит (рідина накопичується в черевній порожнині);
• розлади травлення;
• набряки кінцівок, обличчя;
• ознаки крайнього виснаження організму;
• втрата, сплутаність свідомості.
На останній стадії розвивається печінкова кома. Для неї характерні такі ознаки:
• втрата чутливості до болю;
• спонтанність, безглуздість рухів;
• косоокість (очі розходяться в різні боки);
• відсутність реакції зіниць на світло;
• судоми;
• ригідність м'язів.
Чому розвивається патологія?
Печінкова недостатність розвивається в наслідок:
• вірусного гепатиту;
• отруєння грибами, отруйними рослинами, промисловими відходами (фосфором, миш'яком), отрутами, медикаментами;
• порушення правил переливання крові (коли у донора і реципієнта різні, погано сумісні групи крові);
• цирозу печінки, раку, інших хвороб печінки хронічного характеру;
• хвороб порушення метаболізму.
Класифікація хвороби
Буває печінкова недостатність:
• гостра;
• хронічна.
Якщо враховувати стадії розвитку патології, виділяють печінкову недостатність:
1. Компенсовану – 1-ша стадія.
2. Декомпенсовану – 2-га стадія.
3. Дистрофічну – 3-тя стадія.
4. Печінкову кому – 4-та стадія.
Діагностика і лікування
Якщо у хворого підозрюється дана патологія, завдання лікаря – з'ясувати, чи страждає він від алкоголізму і/або вірусного гепатиту. Також з'ясовується, чи є в анамнезі пацієнта патології, пов'язані з порушенням метаболізму, хронічні хвороби печінки, злоякісні новоутворення. Слід врахувати, які медикаменти приймав або приймає пацієнт, з чим пов'язана його професійна діяльність, чи був у нього ризик отруєння, чи переливали йому кров.
Діагностичні методи, які використовують для постановки діагнозу «печінкова недостатність», наступні:
• загальний і біохімічний аналіз крові;
• загальний аналіз сечі;
• коагулограма;
• УЗД органів черевної порожнини;
• КТ і МРТ черевної порожнини;
• радіонуклідне сканування;
• біопсія печінки.
Лікувати потрібно патологію, яка спровокувала розвиток недостатності. Також важлива дієта: потрібно споживати обмежену кількість білкової їжі, солі. Пацієнтам з запущеними формами хвороби може бути показане харчування через зонд. З медикаментів в лікуванні застосовують антибактеріальні засоби, проносні, роблять клізми при запорах. Іноді показана гормональна, інфузійна терапія. При кровотечах пацієнтам вводять вітамін К, донорську плазму. Лікування гострої печінкової недостатності проводиться в умовах стаціонару.
Можливі ускладнення
Печінкова недостатність може спровокувати:
• перитоніт;
• пневмонію;
• кровотечу;
• набряк мозку;
• дихальну недостатність;
• смерть.
Профілактика
Методи профілактики печінкової недостатності такі:
• боротьба з алкоголізмом;
• врахування факторів ризику зараження вірусним гепатитом;
• контроль професійної та особистої діяльності з метою недопущення отруєння;
• своєчасне лікування хвороб печінки, обміну речовин.
Печінкова недостатність може бути дуже небезпечною для здоров'я і життя людини. Тому слід пам'ятати про методи профілактики хвороби і вчасно звертатися за медичною допомогою, не допускаючи розвитку печінкової коми.