Перенапруження зв'язок і сухожиль

Перенапруженням називають не гостре пошкодження сухожильно-зв'язкового апарату, що виникає на тлі постійної мікротравматизації. Найчастіше воно буває обумовлено повторюваними (циклічними) фізичними впливами при виконанні монотонної роботи і занятті деякими видами спорту. З проблемою зазвичай стикаються професійні спортсмени та представники певних професій.

Примітно, что для перенапруги характерна не тільки мікротравматизація окремих сполучнотканинних волокон зв'язок, але і розвиток в них дегенеративних процесів. При гістологічних і мікроскопічних дослідженнях зазвичай виявляють порушення нормальної структури травмованих тканин, а також їх лізис, лейкоцитарну інфільтрацію і просочування кров'ю.

Причини

Головною причиною перенапруги зв'язок і сухожиль є інтенсивні повторювані рухи, що виконуються людиною протягом тривалого періоду часу. Травматизація сухожильно-зв'язкового апарату найбільш імовірна у спортсменів і людей, які в силу особливостей своєї роботи змушені протягом дня повторювати одні й ті ж монотонні рухи (машиністи, касири, музиканти, робочі конвеєра і т.д.).

Ступені пошкодження

Залежно від тяжкості та клінічної картини виділяють чотири ступені перенапруги зв'язок і сухожиль:

• Перший — проявляється появою болів виключно після перенесених фізичних навантажень.
• Другий — характеризується болями під час і після фізичних навантажень, які, тим не менш, ніяк не впливають на працездатність.
• Третій — супроводжується інтенсивними болями під час і після навантажень, які відчутно знижують працездатність.
• Четвертий — проявляється постійними болями, що порушують звичний життєвий уклад і заважають виконувати навіть легку фізичну роботу.

Слід зазначити, що хронічна травматизація сухожильно-зв'язкових структур може призводити не тільки до перенапруження, а й запальних уражень зв'язок і сухожиль. При цьому у людини може розвиватися тендіноз, тендиніт або теносиновіт. Ці захворювання мають подібну клінічну картину, а розрізнити їх може тільки фахівець.

Найбільш часті види перенапруги

Серед ушкоджень зв'язок внаслідок перетренування часто зустрічаються такі патологічні стани, як "коліно стрибуна", "коліно плавця", "лікоть бейсболіста", синдром клубово-великогомілкової тракту і підошовний фасціїт (п'яткова шпора). Перенапруга сухожиль найчастіше проявляється у вигляді тендиніту ахіллового сухожилля, тендиніту двоголового м'язу плеча, тендиніту заднього великогомілкового м'яза і т.д.

Діагностика і лікування

Розпізнати перенапруження, а також відрізнити його від інших видів травм, може фахівець — лікар ортопед-травматолог. При постановці діагнозу він може керуватися зовнішніми проявами хвороби, об'єктивними даними і даними додаткових методів обстеження (рентгенографія, КТ, МРТ).

Головним кроком у лікуванні перенапруги є виключення травмуючого фактора, тобто тих рухів, які спровокували розвиток хвороби. Крім цього буде корисно на деякий час забезпечити максимальний спокій хворій кінцівці. Для полегшення больового синдрому можна використовувати протизапальні і знеболюючі препарати з групи НПЗЗ. При інтенсивних болях, які не вдається купірувати іншими способами, хворим можуть призначатися ін'єкції кортикостероїдів і місцевих анестетиків.