Поверхневі рани

Поверхневими ранами називають поширений вид ушкоджень, які характеризуються порушенням цілісності шкірних покривів чи слизових оболонок (а іноді і більш глибоких тканин) на всю їх товщину. На відміну від глибоких і проникаючих, при поверхневих ранах кровоносні судини, сухожилля, м'язи, нерви і кістки залишаються цілими, а анатомічні порожнини тіла (черевна, грудна, суглобові) — інтактними.

Причини

У більшості випадків причиною утворення поверхневих ран є механічний всплив. Це може бути укус тварини, розсічення тканин колючим або ріжучим предметом, їх розрив внаслідок перерозтягнення, забій від удару тупим предметом і т.д.

Залежно від характеру травмуючого предмета і механізму нанесення травми поверхневі рани бувають:

• різаними;
• колотими;
• колото-різаними;
• рваними;
• укушеними;
• забитими;
• розчавленими і т.д.

Практично всі рани, отримані при випадковій травмі, є забрудненими. Це означає, що в них присутні патогенні мікроорганізми, які можуть викликати розвиток інфекційного процесу. У разі неналежної обробки і відсутності лікування такі рани можуть ставати зараженими і викликати серйозні ускладнення у потерпілого.

Симптоми

Зовнішні прояви ран багато в чому залежать від їх розміру, глибини і характеру травмуючого фактора. Якщо невеликі пошкодження можуть протікати дуже легко, не доставляючи значного дискомфорту потерпілому, то більш серйозні травми можуть супроводжуватися яскраво вираженими місцевими і загальними функціональними розладами.

Характерні симптоми поверхневих ран:

• Біль. Оскільки в шкірі і слизових оболонках знаходиться велика кількість нервових закінчень, поверхневі рани супроводжуються появою яскраво виражених пекучих болів. Слід зазначити, що інтенсивність больових відчуттів багато в чому залежить від локалізації і виду травми, а також від загального стану потерпілого.
• Кровотеча. При поверхневих ранах кровотеча найчастіше буває зумовлена пошкодженням капілярів — дрібних судин шкіри. Як правило, вона є не інтенсивною і незабаром зупиняється самостійно.
• Зяяння. Може спостерігатися при пошкодженнях великих розмірів. Проявляється видимим розходженням країв рани.
• Функціональні розлади. Можуть проявлятися труднощами при виконанні звичних дій, викликаними больовими відчуттями.

При глибоких і проникаючих ранах у постраждалих можуть проявлятися більш серйозні розлади, зумовлені порушенням іннервації, лімфо- і кровопостачання тієї чи іншої частини тіла або органу. Такі симптоми вкрай небезпечні і повинні служити приводом для негайного звернення до лікарні.

Перша допомога і лікування

Первинною обробкою і лікуванням будь-яких ран, навіть поверхневих, повинен займатися фахівець — ортопед-травматолог або лікар невідкладної допомоги. Тому при пораненні та утворенні відкритої рани потрібно якнайшвидше звернутися в лікарню або викликати швидку. Обробляти самостійно можна лише невеликі подряпини і садна, що зачіпають тільки поверхневі шари шкіри або слизової оболонки.

У більшості випадків поверхневі рани заживають самостійно, первинним натягом або під струпом. Однак в деяких випадках для прискорення процесу може знадобитися накладення швів.