Проктит

Проктит – це захворювання, що характеризується запаленням слизової прямої або сигмовидної кишки. Патологія супроводжується відчуттям дискомфорту в прямій кишці, відчуттям неповного випорожнення, частими, іноді болючими, позивами до дефекації, почуттям печіння та свербіння в момент дефекації.

Проктит може бути гострим та хронічним. Також розрізняють кілька форм проктиту: катаральну, виразкову, гнійну, ерозивну, поліпозну. При прогресуванні захворювання можуть виникнути виразки або свищі на слизової прямої кишки, тому патологію необхідно лікувати.

Причини виникнення проктиту

Проктит може розвинутися з різних причин. Спровокувати розвиток цієї патології можуть:

• механічні травми,
• вплив хімічних речовин,
• інфікування від інших вогнищ запалення, які розташовані поруч з прямою кишкою,
• некваліфікований масаж прямої кишки та анальний секс,
• неправильне лікування геморою,
• паразитози,
• розлади імунітету,
• зловживання алкоголем,
• неправильне харчування,
• опромінення при лікуванні пухлин, розташованих поруч з прямою кишкою,
• порушення кровообігу в області товстого кишківника,
• хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту.

Симптоми проктиту

Симптоми гострого проктиту:

• Запори, що супроводжуються помилковими позивами до дефекації,
• Виділення з анального проходу: слизові, кров'янисті або гнійні,
• Дискомфорт, печіння та свербіж в прямій кишці,
• Біль, яка стає сильнішою в момент дефекації,
• Підвищення температури, озноб,
• Підвищена слабкість,
• Почуття, що після дефекації знову хочеться випорожнитися.

В разі гострого проктиту симптоматика проявляється сильно, турбує, заважає, стан вимагає обов'язкового лікування.

Симптоми хронічного проктиту дуже слабкі. Найчастіше це періодичне печіння та свербіж в області товстої кишки. Також можуть виникати слизові або слизово-гнійні виділення.

У важких випадках на тлі проктиту можуть виникати ускладнення: стінки кишківника можуть покриватися виразками, кровоточити, можливе утворення свищів та стриктур прямої кишки.

Діагностика проктиту

Діагностикою та лікуванням проктиту займається проктолог. Для того, щоб діагностувати проктит, треба пройти обстеження, яке зазвичай включає: ректальне пальцеве дослідження, ректороманоскопію. Може також проводитися біопсія - відбір шматочка тканин слизової прямої кишки для проведення гістологічного аналізу.

Важливо диференціювати проктит від хвороб зі схожими симптомами, наприклад, такими як парапроктит, рак прямої кишки. Після того як точний діагноз встановлений, підбирається лікування.

Лікування проктиту

Лікування підбирається з урахуванням активності захворювання та форми хвороби. Для лікування проктиту зазвичай застосовується комплекс методів. В першу чергу призначається дієта, яка полягає у обмеженні в меню гострого, перченого, копчених страв, солінь, алкоголю. Також при проктиті потрібно обмежувати кількість продуктів, що містять клітковину. Не рекомендується тривалий час перебувати в сидячому положенні. У деяких випадках на момент загострення навіть рекомендується постільний режим і може бути рекомендована госпіталізація.

Медикаментозна терапія може включати сульфаніламідні препарати, антибіотики та інші ліки. Коли гострий період пройшов, можна рекомендувати мікроклізми та сидячі ванни з препаратами, фізіотерапія, масаж, лікувальна фізкультура.

Якщо мають місце ускладнення: свищі, стриктури, то може знадобитися хірургічне втручання.