Хронічний простатит

Хронічний простатит – захворювання, яке характеризується розвитком хронічного запалення передміхурової залози, супроводжується порушеннями сечовипускання, проблемами в статевій сфері та больовими відчуттями в тазової області. Патологія може призводити до морфологічних змін передміхурової залози, ставати причиною розвитку таких ускладнень як імпотенція, нетримання сечі, психоневрологічні порушення.

Причини розвитку хронічного простатиту

Хронічний простатит може розвиватися внаслідок інфекційного ураження або ж може бути неінфекційної природи. Відповідно причини розвитку цієї патології можна розбити на дві групи.

Неінфекційний простатит може розвинутися внаслідок порушення кровообігу в передміхуровій залозі, що може виникнути під впливом наступних факторів:

• недолік фізичної активності,
• довге статеве утримання,
• вплив ряду токсинів,
• практика перерваних сексуальних актів,
• патології будови тазових органів,
• аденома передміхурової залози,
• геморой та запори.

Інфекційний простатит виникає, коли в передміхурову залозу потрапляє інфекція. Збудниками простатиту можуть бути бактерії, найпростіші, грибки, віруси. Вони можуть проникати в передміхурову залозу через уретру або по спадному шляху з сечового міхура.

Серед факторів, які здатні провокувати розвиток хронічного простатиту:

• урологічні захворювання: недолікований гострий простатит, пієлонефрит, цистит, уретрит.
• присутність в організмі вогнищ інфекції в інших органах, наприклад, при таких захворюваннях як гайморит, бронхіт.
• переохолодження,
• неправильне харчування.

Симптоми хронічного простатиту

Найпоширеніший симптом хронічного простатиту – больові відчуття в паху, що віддають в область прямої кишки та статеві органи. Також часто під час сечовипускання з'являються неприємні відчуття, порції сечі стають менше, а частота сечовипускань більше.

Також для хронічного простатиту характерно погіршення ерекції, зниження лібідо.

Можуть бути присутніми і не специфічні симптоми: загальна слабкість, підвищена стомлюваність, порушення сну.

Діагностика хронічного простатиту

Для того, щоб діагностувати простатит потрібно пройти ряд досліджень:

• зробити загальний аналіз крові та сечі,
• трансректальне УЗД,
• зробити мікроскопічне дослідження секрету передміхурової залози.

Якщо простатит бактеріальний, то робиться також посів мазка та секрету простати. Після того як визначається бактерія-збудник, відшукується до якого антибіотика вона чутлива.

Також для того, щоб визначити, наскільки порушено сечовипускання, проводитися урофлоуметрія передміхурової залози, може призначатися уретроскопія.

Для того, щоб виключити ймовірність раку простати, робиться біопсія з подальшим дослідженням гістології отриманого зразка.

Лікування хронічного простатиту

Лікування хронічного простатиту підбирається індивідуально в залежності від форми простатиту. Якщо це бактеріальний простатит, то в першу чергу призначається антибіотикотерапія. Також призначаються протизапальні препарати, альфа-адреноблокатори.

Можуть також рекомендуватися ліки, що покращують кровообіг, знижують спазми сечівника, вітаміни.

Призначаються фізіотерапевтичні процедури та масаж простати. У деяких випадках може призначатися хірургічне лікування. Це може бути трансуретральна резекція простати, установка дренажу при наявності кіст або абсцесу передміхурової залози та т. ін.

Вчасно розпочате та правильно підібране лікування хронічного простатиту дає можливість повністю позбутися цього захворювання та відновити здоров'я.