Харчова алергія
Для лікування ХАРЧОВА АЛЕРГІЯ:
Скоро тут зʼявляться потрібні товари для лікування
ХАРЧОВА АЛЕРГІЯ
Харчовою алергією називають аномальну реакцію організму на продукти харчування, які в нормі не повинні викликати патологічних симптомів. За статистикою, протягом життя з проблемою стикається до 10% населення. Найчастіше алергія проявляється розладами травлення або шкірними реакціями — свербежем і висипом. Однак іноді вона викликає анафілактичний шок, набряк Квінке чи інші небезпечні для життя стани.
Симптоми харчової алергії
У більшості випадків симптоми харчової алергії проявляються протягом перших 10-90 хвилин після попадання алергену в організм. Іноді розвиток алергічної реакції може займати кілька годин, в окремих випадках — кілька днів. Важливо відзначити, що у різних людей непереносимість харчових продуктів може проявлятися зовсім по-різному.
Найбільш поширеними симптомами є:
- спазми в животі, блювота, діарея;
- поява висипу, кропив'янки;
- набряк язика, губ, обличчя;
- нежить, ринорея;
- сльозотеча і почервоніння очей;
- кашель, утруднене дихання;
- набряк гортані і голосових зв'язок, хрипкий голос.
Іноді алергія може бути спровокована фізичним навантаженням, якщо людина з'їла певний продукт перед виконанням важкої роботи або походом в спортзал. При цьому в звичайних умовах та ж сама їжа може сприйматися абсолютно нормально.
Найнебезпечнішим проявом харчової алергії є анафілактичний шок. Він викликає труднощі з диханням і різке зниження артеріального тиску, яке може призвести до втрати свідомості, колапсу і шоку. При відсутності своєчасної медичної допомоги анафілактичний шок може мати летальні наслідки.
Причини і механізм розвитку харчової алергії
Алергічні реакції на продукти харчування розвиваються в три стадії, першою з яких є імунологічна. Під час неї організм вперше «знайомиться» з алергеном і розвиває підвищену чутливість до нього (сенсибілізацію). Дві наступні стадії — патохімічна і патофізіологічна — запускаються при повторному контакті з алергеном через деякий час. Цим пояснюється той факт, що при першому вживанні алергенного продукту симптоми не проявляються.
Друге вживання алергену запускає патохімічну стадію, під час якої відбувається дегрануляція тучних клітин і викид медіаторів алергії: лейкотрієнів, простагландинів, гістаміну і т.д. Саме ці речовини викликають неприємні симптоми на патофізіологічній стадії. Як правило, вираженість симптоматики залежить від кількості з'їденого продукту. Тобто чим більше алергену потрапить в організм, тим сильніше проявляться симптоми алергії.
Харчові алергени
Розвиток алергічної реакції провокують білки, що містяться в різних продуктах харчування. Імунна система організму сприймає їх як небезпечні чужорідні агенти. При цьому навіть невелика кількість алергену може викликати реакцію відразу після потрапляння в організм.
Найчастіше харчовими алергенами виступають:
- яєчні білки;
- коров'яче молоко;
- волоські горіхи, арахіс, мигдаль;
- цитрусові;
- полуниця;
- помідори;
- пшениця;
- соя;
- риба;
- молюски та ракоподібні;
- харчові добавки, консерванти, підсилювачі смаку.
Слід зазначити, що непереносимість деяких продуктів харчування не завжди пов'язана з алергією на них. Причиною можуть бути аутоімунні захворювання або ферментна недостатність, при якій в організмі людини немає певних ферментів, необхідних для перетравлювання тієї чи іншої речовини. Наприклад, у дітей з целіакію є непереносимість глютену, що міститься в пшениці і ячмені. Це проявляється болями в животі і діареєю після вживання глютенвмісних продуктів, через що хворобу можна сплутати з харчовою алергією.
Діагностика і лікування харчової алергії
Розпізнати харчову алергію можна за характерними симптомами — вони з'являються незабаром після попадання алергену в організм. Для уточнення діагнозу проводять лабораторні дослідження (визначення рівня специфічних IgE в крові), а також елімінаційні, провокаційні і шкірні алергопроби.
Основним методом лікування і профілактики харчової алергії є елімінаційна дієта, що виключає вживання потенційно небезпечних продуктів харчування. Для зменшення симптомів, що вже з’явилися, використовують антигістамінні препарати (Тавегіл, Супрастин, Кларитин, Кетотифен, Лоратадин). Вони пригнічують утворення медіаторів алергії, тим самим усуваючи її прояви і полегшуючи самопочуття хворого.