Рак жовчного міхура

Рак жовчного міхура – це онкологічне захворювання, при якому в жовчному міхурі утворюються злоякісні новоутворення. Патологія розвивається з клітин слизової жовчного міхура, потім, коли росте, пухлина зачіпає всі тканини жовчного міхура. Часто розвивається одночасно з раком позапечінкових жовчних шляхів.

Ця патологія відноситься до агресивних злоякісних утворень через швидке поширення пухлини на тканини печінки, парієтальну очеревину та підшлункову залозу.

Причини виникнення раку жовчного міхура

Причини розвитку раку жовчного міхура в цей час невідомі. Серед чинників, які сприяють розвитку цього захворювання, вказуються:

• спадкова схильність,
• вік після п'ятдесяти років,
• жіноча стать,
• камені жовчного міхура,
• поліпи, кісти жовчного міхура, кальциноз,
• сальмонельоз, гелікобактерна інфекція,
• хронічний холецистит.

Також сприяти розвитку злоякісного новоутворення в жовчному міхурі може неправильне харчування, зловживання алкоголем.

Симптоми раку жовчного міхура

Початкові стадії раку жовчного міхура, як правило, ніяк себе не проявляють. На більш пізніх етапах з'являється характерна симптоматика.

До симптомів раку жовчного міхура відносяться:

• загальна слабкість, підвищена стомлюваність,
• біль у верхній частині живота та в правому підребер'ї,
• погіршення апетиту,
• поява субфебрильної температури,
• нудота, можлива блювота,
• жовтушність покривів,
• кожний свербіж,
• схуднення.

Спочатку спостерігаються слабкість, дискомфорт у животі, зниження апетиту. Потім поступово біль підсилюється, з'являється температура, приблизно в половині випадків виникає жовтяниця, з'являються свербіж та інші ознаки інтоксикації.

Розростаючись, пухлина порушує роботу гепатобіліарної системи, проникає в сусідні тканини та органи, дає метастази.

Симптоми раку жовчного міхура досить неспецифічні і часто схожі на симптоматику інших захворювань жовчного, тому хворобу часто ідентифікують вже на пізніх стадіях. Але чим раніше буде виявлено захворювання, тим краще воно буде піддаватися лікуванню.

Діагностика раку жовчного міхура

Для діагностики раку призначають обстеження, яке, як правило, включає наступні діагностичні методи:

• Біохімічний аналіз крові,
• Аналіз на онкомаркери,
• УЗД печінки та жовчного міхура,
• Холецистографія,
• Магнітно-резонансна томографія,
• Крізьшкірна крізьпечінкова холангіографія,
• Крізьшкірна біопсія жовчного міхура з наступним гістологічним дослідженням отриманих тканин.

Лікування раку жовчного міхура

Стратегія лікування раку жовчного міхура залежить від стадії захворювання, і може включати хірургію, променеву терапію, хімієтерапію.

Оперативне лікування може включати кілька варіантів. На самих ранніх стадіях хвороби робиться холецистектомія – видалення жовчного міхура. Це може бути порожнинна або лапароскопічна операція. Інший варіант – видалення жовчного міхура, жовчних проток та частини печінки.

Променева терапія. При раку жовчного може застосовуватися як зовнішнє опромінення, так і внутрішнє (брахітерапія). Цей метод застосовують після операції або замість неї при неоперабельних пухлинах.

Хімієтерапія. Також може застосовуватися після операції або без оперативного лікування, якщо хвороба виявлена ​​на пізніх стадіях. Препарати, які пригнічують діяльність ракових клітин, можуть вводитися в загальний кровотік або безпосередньо в пухлину.

Крім того, застосовуються радіосенсибілізатори. Це спеціальні препарати, які підсилюють чутливість злоякісних клітин до певних типів випромінювання.