Рубці

Рубці (шрами) – це сполучнотканинні утворення, які виникають в результаті природних процесів загоєння тканин, що були пошкоджені в результаті травми, захворювання або медичного втручання. Місцем, де утворюється рубець, може бути не тільки шкіра, але й, наприклад, кишківник після загоєння виразки або тканини серця після перенесеного інфаркту міокарда.

У рубцевої тканини більше колагену, внаслідок чого вона не повною мірою може виконувати фізіологічну функцію тканин, на місці яких формується. Так в рубцях, що утворилися на шкірі, відсутні потові залози та волосяні фолікули. Рубці можуть представляти серйозну косметологічну проблему, внаслідок якої може істотно знижуватися самооцінка людини та погіршуватися її емоційний стан. Однак сьогодні є методики, що дозволяють позбутися від грубих рубцевих дефектів.

Причини появи рубців

Рубці можуть з'являтися внаслідок впливу на тканини людини таких чинників:

• механічного впливу, наприклад, порізів,
• опіків, як хімічних, так і термічних,
• іонізуючого опромінення,
• хірургічного втручання,
• розвитку запальних процесів.

Види рубців

У нормі при пошкодженні тканин до місця пошкодження прямують спеціальні клітини, так звані фібробласти. Функція фібробластів полягає в утворенні колагену, який «склеює» пошкоджене місце. При нормальному розвитку рубця, він повинен пройти стадію «молодого рубця», який виглядає, як утворення червоного кольору, яке виступає над шкірою. Подальший розвиток рубця обумовлює його тип.

• Нормотрофічний рубець. Це нормальна реакція організму на пошкодження. У цьому випадку «молодий рубець» приблизно в перебігу трьох тижнів проходить процес позбавлення від надлишків колагену шляхом розсмоктування. В результаті утворюється плоский та блідий рубець, що лежить поруч із прилеглими ділянками шкіри.
• Атрофічний рубець. Розвивається в ситуації, коли недостатньо вироблення колагену. При розгляді такого рубця візуально видно, що він знаходиться трохи нижче рівня навколишньої шкіри.
• Гіпертрофічні рубці утворюються в результаті несприятливих умов загоєння рубця при його постійному розтягуванні і запаленні. Гіпертрофічний рубець відрізняється від нормотрофічного більшою масивністю, і він злегка виступає над шкірою. Такий рубець може згладжуватися протягом декількох років після травмування тканин, але це відбувається не завжди. Такий вид рубців добре піддається корекції.
• Келоїдний рубець. Утворюється, якщо процес загоєння ускладняється нагноєнням, краї рани сходяться не в повній відповідності один до одного, часто виникає при опіках. Келоїдний рубець являє собою утворення, яке сильно виступає над шкірою. Він часто болючий на дотик, в області такого рубця може відчуватися свербіж та печіння. Цей вид рубців самостійно не регресує, тому потрібно його лікування.

Лікування рубців

Лікування рубців може бути консервативним та хірургічним. Консервативне лікування зазвичай проводиться на етапі, коли рубець тільки формується.

Для нормалізації рубця можуть накладатися пов'язки зі спеціальним гелем, застосовуються гормональні мазі, імунотерапія, фібринолітики. Також можуть робитися ін'єкції кортикостероїдами безпосередньо в рубець.

Також використовується фізіотерапія – робиться електрофорез або ультрафонофорез з використанням препаратів, які мають фібринолітичну дію. Застосовуються також хімічні пілінги, дермабразія. Крім того, може використовуватися компресійна терапія з використанням компресійного одягу або компресійних пластин.

Великі рубці, що тягнуть та заважають можуть віддалятися хірургічно, але тільки після того, як досягнуть стадії зрілості – приблизно через рік після утворення. Сьогодні ефективними методами корекції рубців вважаються лазерне видалення та кріодеструкція.