Сфеноїдит

Сфеноїдит – це запальне захворювання слизової оболонки клиноподібної пазухи. Для патології характерні головні болі, виділення з носа, порушення зору, проблеми з нюхом. Без лікування запальний процес може перейти на сусідні області: інфікувати інші носові пазухи, очниці, тканини, що розташовані в порожнині черепа, призвести до погіршення зору, менінгіту та інших захворювань.

Причини виникнення сфеноїдиту

Сфеноїдит розвивається в результаті попадання в клиноподібну пазуху хвороботворних бактерій, грибків та вірусів. Причинами розвитку сфеноїдиту можуть бути інші осередки запалення, які розвиваються в результаті:

• скарлатини,
• ГРВІ,
• гострих ринітів,
• грипу,
• риносинуситів,
• тонзилітів,
• назофарингіту.

Підвищувати ризик розвитку сфеноїдиту можуть:

• Аномалії розвитку носоглотки та клиноподібної пазухи.
• Травмування клиноподібної кістки та задньої частини носової перегородки.
• Кісти, поліпи та інші новоутворення, які розташовуються в області сфеноїдальної пазухи.
• Наявність в ротовій порожнині або носоглотці хронічного запального процесу.
• Зниження імунітету в результаті переохолодження, розвитку цукрового діабету, ВІЛ, гіпотиреозу, авітамінозів та вживання деяких лікарських препаратів.

Симптоми сфеноїдиту

Зазвичай першими симптомами сфеноїдиту є головний біль «в центрі голови», частіше ниючий, але може бути й більш сильний, такий, що давить. Больові відчуття також можуть поширюватися на віскі та очі. Крім того, при запаленні слизової оболонки клиноподібної пазухи може реєструватися субфебрильна температура (37-38 градусів).

Часто з'являються виділення з носа (можуть бути прозорими або гнійними), порушення нюху, можливі порушення зору. Також присутні такі загальні симптоми як слабкість, запаморочення, проблеми з апетитом.

Сфеноїдит може бути гострим та хронічним. В разі хронічної форми захворювання головний біль слабкий або взагалі відсутній, зазвичай виникають втрата апетиту, слабкість, запаморочення, дратівливість, безсоння.

Серед ускладнень, які може викликати сфеноїдіт: втрата зору (частіше виникає у дітей), менінгіт, енцефаліт. Щоб не допустити цього, потрібно своєчасно проводити лікування захворювання.

Діагностика сфеноїдиту

Сфеноїдит діагностувати складніше, ніж запалення інших пазух носа, тому що клиноподібна пазуха розташована досить глибоко. Проте, існує комплекс методів, який дозволяє діагностувати сфеноїдіт. Зазвичай проводиться обстеження, яке включає:

• риноскопію,
• ендоскопічну діагностику,
• магнітно-резонансну томографію або комп'ютерну томографію.

Можуть також призначатись аналізи виділень з носа, щоб визначити мікроорганізм, який є збудником захворювання.

Лікування сфеноїдиту

Лікування сфеноїдиту може носити, як консервативний характер, так і вимагати хірургічного втручання.

Консервативне лікування передбачає застосування антибіотиків. Зазвичай спочатку призначаються антибіотики широкого спектра дії. Або ж можуть підбиратися антибактеріальні засоби, до яких чутлива бактерія, яка викликала запалення (якщо проведені спеціальні аналізи, та агент, що викликає запалення, виявлений).

Також можуть призначатися судинозвужувальні засоби, знеболювальні, нестероїдні протизапальні засоби та інші ліки, що зменшують симптоматику захворювання.

Хірургічне лікування при сфеноїдиті – це операція під назвою сфенотомія. Її призначають при хронічних формах хвороби, якщо інші методи лікування виявляються неефективними.