в наявності в 190 аптеках
в наявності в 190 аптеках
в наявності в 190 аптеках
в наявності в 190 аптеках
в наявності в 190 аптеках
в наявності в 189 аптеках
в наявності в 189 аптеках
в наявності в 189 аптеках
в наявності в 190 аптеках
в наявності в 190 аптеках
в наявності в 190 аптеках
в наявності в 190 аптеках
в наявності в 190 аптеках
в наявності в 189 аптеках
в наявності в 189 аптеках
в наявності в 189 аптеках
Ангіоспазмом називають тимчасове звуження просвіту судин внаслідок надлишкового скорочення м'язів судинної стінки. В результаті цього порушується нормальне кровопостачання головного мозку, а його тканини починають страждати від ішемії — кисневого голодування. Ангіоспазм може виникати як самостійно, внаслідок порушення нейрорегуляціі тонусу судинних стінок, так і на тлі інших захворювань.
Спазм мозкових судин обумовлений надлишковим скороченням гладких м'язів, що утворюють м'язовий шар судинних стінок. Їх скорочувальна активність регулюється симпатичними нервовими волокнами вегетативної нервової системи, які реагують на рівень адреналіну в крові. При викиді адреналіну нервові волокна активуються і впливають на гладкі м'язи, викликаючи їх скорочення і розвиток ангіоспазму.
Слід зазначити, що появу спазму може спровокувати ряд факторів:
З проблемою часто стикаються люди, які багато п'ють і курять, зловживають міцною кавою, страждають від безсоння або постійно перебувають у стресі.
У багатьох людей ангіоспазм виникає вторинно, на тлі тих чи інших захворювань. В більшості випадків причиною виступає вегетосудинна дистонія, артеріальна гіпертензія або атеросклероз судин головного мозку (їх закупорка атеросклеротичними бляшками).
Набагато рідше причиною виступають:
Людей зі спазмом судин головного мозку зазвичай турбують хронічні головні болі, вираженість і локалізація яких сильно відрізняється у різних людей. Біль може мати здавлюють або пульсуючий характер, з'являтися в області скронь, чола, потилиці або ж по всій голові.
Разом з тим хворих можуть турбувати:
Слід зазначити, що перераховані вище симптоми можуть вказувати не тільки на ангіоспазм, а й на інші, більш небезпечні стану (транзиторну ішемічну атаку, інсульт і т.д.). Тому при їх раптовій появі слід якомога швидше звертатися до лікаря.
Хворим з підозрою на церебральний ангіоспазм проводять повне психоневрологічне обстеження. Для виявлення причини проблеми також використовують додаткові методи дослідження — КТ, МРТ, реоенцефалографію (РЕГ), електроенцефалографію (ЕЕГ), ультразвукову доплерографію магістральних судин голови та ін.
Діагностикою та лікуванням патології найчастіше займається лікар-невропатолог. Якщо ж ангіоспазм був викликаний хворобами інших органів і систем, до лікування можуть підключатися й інші фахівці (ендокринологи, кардіологи, терапевти, онкологи і т.д.).