Синдром хронічної втоми

Синдром хронічної втоми (СХВ) – це патологічний стан, при якому спостерігається постійне відчуття втоми, яке виникає без зрозумілих причин і не проходить навіть після тривалого відпочинку. Про синдром хронічної втоми говорять, якщо почуття підвищеної втоми та втомлюваності зберігається більше півроку. Цей патологічний стан потребує лікування.

Причини появи синдрому хронічної втоми

Остаточно причини появи синдрому хронічної втоми не встановлені. На сьогодні однією з основних є вірусна теорія. Вважається що викликати появу СХУ може ряд вірусів (цитомегаловірус, вірус Епштейна-Барр, герпесу, ентеровіруси, гепатит С та ін.). При їх проникненні в організм відбувається тривала стимуляція імунних клітин, що викликає виснаження роботи імунної системи, і це провокує підвищену втому.

Серед чинників, що провокують синдром хронічної втоми, вказуються:

• Надмірні та тривалі стреси,
• Занадто напружена робота,
• Нервове перенапруження при недостатній фізичній активності,
• Неправильне харчування, що призводить до хронічного дефіциту важливих нутрієнтів, недоїдання або переїдання.
• Неправильний режим дня, нестача сну та відпочинку.
• Несприятлива екологічна ситуація.

Симптоми синдрому хронічної втоми

Для синдрому хронічної втоми типові такі прояви:

• Постійне відчуття втоми, яке не проходить після тривалого відпочинку,
• Почуття, що ти не здатний виконати якусь роботу (фізичну або інтелектуальну),
• Апатія, депресивні настрої,
• Головні болі,
• Порушення сну (безсоння або підвищена сонливість),
• Проблеми з концентрацією, погіршення когнітивних функцій.

Можуть також виникати:

• тахікардія,
• світлобоязнь,
• субфебрильна температура,
• різні фобії,
• дертя в горлі, фарингіт,
• м'язові болі,
• хворобливість лімфовузлів (в основному підщелепних).

Діагностика синдрому хронічної втоми

Для того, щоб був діагностований синдром хронічної втоми, підвищена втома має бути присутня протягом більше як 6 місяців. Друга необхідна умова для постановки діагнозу СХВ – відсутність захворювань, які можуть стати причиною підвищеної втоми (ендокринних відхилень, інфекцій, пухлин і т.ін.).

Тому, перш ніж остаточно поставити діагноз, потрібно всебічне обстеження та консультація різних лікарів (ендокринолога, психіатра, інфекціоніста, ревматолога і т.ін.).

Лікування синдрому хронічної втоми

При синдромі хронічної втоми застосовується комплексний підхід, який включає:

• Корекцію способу життя та режиму дня, забезпечення достатньої кількості сну і відпочинку.
• Нормалізацію режиму харчування, дієта передбачає розвантаження та збалансоване меню (обмеження цукру і інших простих вуглеводів в меню, додавання продуктів багатих важливими макро- і мікроелементами, вітамінами).
• Вітамінотерапію.
• Забезпечення адекватної фізичної активності (зарядка, плавання, прогулянки, дихальна гімнастика).
• Психотерапію та застосування релаксуючих технік.
• Масаж та лікувальну фізкультуру.

Також можуть призначатися антидепресанти, транквілізатори, ноотропні препарати. Але підбирати лікарські засоби та визначати їх дозування повинен виключно лікар. Правильно обрана тактика дій допомагає в більшості випадків поліпшити загальне самопочуття і нормалізувати стан.