Синдром сухого ока (сухість очей)

Синдром сухого ока (інша назва ксерофтальмія) – це стан, що характеризується недостатнім зволоженням слізною рідиною слизової очей. Недостатність зволоження слизової оболонки ока супроводжується відчуттями різі та печіння в очах, почуттям, ніби в очі потрапив пісок.

Сухість очей частіше з'являється у людей, які багато часу проводять перед монітором комп'ютера, що носять контактні лінзи, у людей похилого віку. Також цей синдром виникає при ряді захворювань.

Причини виникнення ксерофтальмії

Наші очі потребують постійного зволоження, що досягається за допомогою омивання слізною рідиною, яка захищає рогівку ока від підсихання. У нормальному стані очне яблуко має бути постійно покрито тонкою слізною плівкою. Недостатній ступінь зволоження ока або порушення складу слізної рідини може призводити до подразнення рогівки та зменшення здатності до опору зовнішнім несприятливих впливам.

Можна назвати кілька основних причин, які провокують появу синдрому сухості очей.

Причиною виникнення ксенофтальмії можуть бути захворювання очей (наприклад, кон'юнктивіт, дисфункція слізної залози, пошкодження рогівки). Також проблема може розвинутися після офтальмологічних втручань, тривалого носіння лінз.

Сухість очей може бути спровокована і системними захворюваннями, такими як ревматоїдний артрит, синдром Шегрена, червоний вовчак.

Синдром сухого ока може виникнути при вживанні ряду лікарських препаратів. Прийом антигістамінних, сечогінних, бета-блокаторів та інших ліків може знижувати виділення сльози.

Також спровокувати цей патологічний стан може нестача вітаміну А, похилий вік, спадкова схильність.

Посилене випаровування сліз може спостерігатися у вітряну погоду або при знаходженні перед вентилятором, в разі довгого сидіння перед монітором комп'ютера (людина при цьому рідше моргає, через це поверхня очей гірше зволожується), в зимовий час в опалювальних і дуже сухих приміщеннях, при посиленому кондиціонуванні літом.

Симптоми синдрому сухого ока

Характерні симптоми ксенофтальмії:

• свербіж і печіння в очах,
• почуття, що в очі потрапив пісок,
• почервоніння очей,
• відчуття тяжкості повік.

Синдром сухого ока – це не просто неприємно, при тривалому перебігу без лікування, він може привести до незворотних ушкоджень рогівки.

Діагностика синдрому сухого ока

Для того, щоб точно діагностувати ксенофтальмію, роблять ряд обстежень. Офтальмолог уважно оглядає очі, вивчає стан повік, частоту миготіння, стан рогівки, висоту слізних менісків.

Робляться спеціальні проби (проба Ширмера, проба Норна, проба Джонса), які дозволяють визначити швидкість утворення слізної рідини, швидкість її випаровування, присутність ділянок рогівки, що залишаються сухими.

Після того, як діагноз поставлений, підбирається лікування.

Лікування синдрому сухого ока

Терапія синдрому сухого ока потребує лікування захворювань, які його провокують, та усунення чинників, що сприяють сухості очей.

Призначаються препарати замінників сльози, які допоможуть захистити рогову оболонку ока від висихання. Також застосовуються протизапальні засоби, препарати, які стимулюють регенерацію епітелію. Сьогодні аптеки пропонують досить великий вибір крапель та гелів, які використовуються для усунення сухості очей. Щоб підібрати потрібний вам препарат, зверніться за допомогою до офтальмолога.

Може також рекомендуватися фізіотерапія.

При неефективності консервативного лікування і тяжкому перебігу ксенофтальмії виконують хірургічні маніпуляції, які допомагають обмежити відтік і випаровування рідини. Можуть застосовуватися лазерна коагуляція або зшивання, встановлюватися силіконові пробки.

Також може бути застосований сучасний хірургічний метод – пересадка в кон'юнктивальний звід слинних залоз.