Тремор

Тремор – це мимовільні, ритмічні, швидкі коливальні рухи всього тіла або окремих його частин, які викликаються скороченнями м'язів. Ці тремтливі рухи посилюються під час сильного емоційного потрясіння, втоми, при наявності неврологічних патологій, наприклад, при хворобі Паркінсона. Найчастіше тремтить голова або кінцівки.

Причини тремору

Чому розвивається тремор, до кінця медичною наукою не вивчено. До факторів, які сприяють його появі, належать:

• хвороба Паркінсона;
• нирково-мозкова дистрофія;
• отруєння ртуттю, літієм;
• отруєння алкоголем;
• сильна втома, тривога;
• ураження мозочка або його зв'язків;
• спадковість.

Класифікація тремору

Класифікацій цього явища багато. За його локалізацією тремор буває:

• голови;
• язика;
• ступень;
• кистей рук.

Якщо брати за основу частоту коливальних рухів, тремор буває:

• повільний – від 3 до 5 Гц;
• швидкий – від 6 до 12 Гц.

За умовами виникнення виділяють тремор:

• статичний – з'являється під час того, коли тіло знаходиться в стані спокою;
• динамічний – розвивається під час будь-якої м'язової активності;
• постуральний – з'являється тоді, коли людина хоче зберегти позу в одному положенні;
• змішаний.

Симптоми тремору

Симптоми тремору різноманітні. Вони безпосередньо залежать від того, що саме спровокувало дане явище. До них відносяться:

• тремтіння повік, пальців рук, голови, зокрема нижньої щелепи;
• тремтіння м'язів язика;
• ритмічні коливання кінцівок, які посилюються при їх наближенні до якого-небудь предмету;
• тремтіння чути в голосових зв'язках під час розмови.

Діагностика і лікування

Визначити тремор допоможе візуальне обстеження пацієнта. Також корисними можуть бути такі методи:

1. Високочастотна відеозйомка поведінки людини: відзняті кадри слід переглянути в уповільненому режимі.
2. Реєстрація тремору в трьох площинах – тремографія.
3. Дослідження м'язів – електроміографія.
4. Фіксація коливань частин тіла за допомогою темнової фотографії з використанням елементів відображення.

Лікування легкої форми тремору полягає у використанні розслаблюючих методик. Пацієнту рекомендується уникати стресів, займатися дихальними практиками, гімнастикою. Для розслаблення м'язів також використовують ванни з травами та ефірними маслами.

Пацієнту може бути показане вживання седативних препаратів.

Сильний тремор вимагає більш серйозного лікування. З медикаментів можуть бути призначені бета-адреноблокатори для зниження амплітуди тремтіння. Також можуть бути використані й інші ліки, в залежності від виду і причини розвитку тремору.

Окремо потрібно сказати про мозочковий тремор. Він дуже погано піддається медикаментозній терапии, в цьому випадку набагато ефективніше хірургічне лікування. Це можуть бути такі операції: мікростимуляція таламуса, стереотаксична таламотомія.

Якщо тремор є наслідком розвитку будь-якого захворювання, лікувати потрібно саме його, усувати причину явища. Якщо це можливо.

До чого призводить тремор?

Найголовніше ускладнення тремору – поступова втрата працездатності. Якщо коливальні рухи дуже сильні, людині важко одягатися, приймати їжу, пити воду. Вона втрачає можливість самостійно за собою доглядати і забезпечувати свою життєдіяльність.

На жаль, якщо тремор не лікувати, він буде прогресувати і значно погіршувати якість життя людини. Тому при появі перших симптомів потрібно звернутися за консультацією до лікаря. Раннє виявлення проблеми і початок лікування на початкових стадіях її розвитку дають більш позитивні прогнози для пацієнта.