Вивихи

Вивихом називають серйозну травму опорно-рухового апарату, при якій відбувається зміщення суглобових поверхонь кісток, що формують суглоб, відносно одна одної. При цьому вивихнутою вважається дистальна, тобто віддалена від тулуба, частина кінцівки. Вивихи слід відрізняти від підвивихів, забоїв, розтягнення зв'язок та інших більш легких травм, які можуть мати схожу клінічну картину, але є менш небезпечними.

Згідно зі статистичними даними, вивихи становлять близько 3% пошкоджень опорно-рухової системи. Чоловіки стикаються з ними набагато частіше жінок, що можна пояснити тим, що вони частіше виконують важку фізичну роботу і займаються активними видами спорту.

Причини

Найбільш частою причиною вивихів є травма. У більшості випадків зміщення суглобових поверхонь відбувається при непрямому механічному впливі. При цьому основними факторами, що провокують вивих, виступають різкі м'язові скорочення, тяга за кінцівку, викручування, насильницьке згинання чи розгинання суглоба.

Появу вивиху можуть спровокувати:

• сильні удари;
• звичайні падіння на кінцівку;
• падіння з висоти;
• автодорожні події;
• виробничі травми.

Набагато рідше вивихи формуються в результаті прямої травми, наприклад, при ударі по суглобу або падінні на нього.

Симптоми

Першим симптомом вивиху є різкий біль у кінцівці, що виникає в момент травми і зберігається після неї. Разом з тим у більшості постраждалих спостерігаються видимі деформації пошкодженого суглоба. Він може виглядати викривленим, зігнутим або займати неприродне положення.

При вивиху зазвичай з'являються й інші симптоми:

• виражена набряклість;
• зміна кольору шкіри (почервоніння, посиніння);
• поява синців;
• порушення чутливості, відчуття оніміння в хворій кінцівці.

Як правило, в осіб з вивихами порушується працездатність і вони не можуть навантажувати постраждалу кінцівку. При спробі виконати звичні рухи у них з'являється різкий біль і посилюються всі наявні неприємні відчуття.

Діагностика і лікування

Розпізнати вивих може лікар-травматолог на підставі характерних скарг і анамнезу хворого, а також даних фізикальних та інструментальних методів дослідження. Всім хворим з серйозними травмами і підозрою на вивих фахівці роблять рентгенографію, КТ або МРТ, що дозволяють візуалізувати зміщення кісток і дефекти сухожильно-зв'язкового апарату суглоба. При вивихах також вкрай важливо виключити пошкодження кровоносних судин і нервів, що в обов'язковому порядку і робить лікар.

Лікування вивихів найчастіше полягає в їх вправленні під місцевою або загальною анестезією. В ході маніпуляцій фахівець «ставить» зміщені кістки на місце, відновлюючи нормальну структуру суглоба. Після цього травмовану кінцівку тимчасово імобілізують за допомогою пов'язки або шини, а хворому призначають знеболюючі засоби.

При відкритих вивихах, переломовивихах і вивихах, що супроводжуються пошкодженням внутрішньосуглобових або навколосуглобових структур, потерпілому зазвичай потрібне хірургічне втручання.