Водянка жовчного міхура

Водянка жовчного міхура – це хвороба, яка розвивається через непрохідність жовчних протоків. Дана непрохідність може бути повною або частковою. В її результаті в жовчному відбувається скупчення слизу і рідини, яка виділяється з дрібних кровоносних судин під час запалення (ексудату). Через це даний орган збільшується в розмірах, що призводить до появи больових відчуттів у людини і ризику розвитку небезпечних для здоров'я і життя ускладнень.

Симптоми захворювання

Найчастіше водянка жовчного міхура з'являється в результаті розвитку хронічної інфекції жовчовивідних шляхів. Тому на неї можуть вказувати такі ж симптоми, які характерні і для печінкової кольки. Це:

• нападоподібний різкий біль в області правого підребер'я;

• напади болю частіше відбуваються вночі;

• поширення болю під праву лопатку, на живіт, праве плече;

• ниючий, тупий постійний біль на фоні нападів різкого болю;

• блювота, яка не приносить полегшення;

• блідість шкіри;

• пожовтіння шкіри;

• здуття живота;

• напруга м'язів передньої черевної стінки (в районі печінки);

• підвищення температури тіла;

• темний колір сечі;

• знебарвлення калу.

Слід зазначити, що досить тривалий період часу водянка жовчного міхура може ніяк себе зовні не виявляти. Симптоми починають виявлятися тоді, коли орган досягає великих розмірів.

Причини розвитку патології

Водянка жовчного міхура розвивається через порушення або повне припинення відтоку жовчі в загальний жовчний протік. Це відбувається через:

• вроджені анатомічні особливості будови жовчного міхура і жовчовивідних шляхів (міхур з загином, звивистий тощо);

• закупорку каналу каменем (результат жовчнокам'яної хвороби);

• хронічний холецистит (інфекція згубно впливає на функціонування всієї жовчовивідної системи).

Діагностика і лікування

Найчастіше до лікаря-гастроентеролога пацієнт звертається зі скаргами на біль в правому підребер'ї, і завдання фахівця – виявити його причину. Також патологія може бути виявлена ​​під час рутинного діагностичного огляду пацієнта. Найкраще її виявити допомагають такі методи дослідження:

• рентгенографія органів черевної порожнини;

• УЗД органів черевної порожнини (зокрема – печінки і жовчного міхура);

• КТ жовчовивідних шляхів;

• МРТ жовчовивідних шляхів і печінки;

• холецистографія.

Можливе проведення й інших діагностичних процедур, на розсуд лікаря.

Може знадобитися проведення діагностичної лапароскопії, яка вважається найбільш інформативним методом виявлення водянки жовчного. Якщо під час лапароскопії виявляється, що водянка занадто великого розміру, жовчний показано видаляти.

Лікування патології може бути не тільки хірургічним, а й консервативним. Воно застосовується, якщо водянка досягла невеликих розмірів. Але динаміку медикаментозного лікування потрібно регулярно відслідковувати: важливий розмір жовчного міхура і стан його і жовчовивідних протоків. У разі відсутності позитивної динаміки в результаті медикаментозного лікування, а також якщо не спостерігаються будь-які позитивні зміни в перебігу хвороби, пацієнту показане хірургічне лікування – операція з видалення жовчного міхура (холецистектомія). Операція може проводитися лапароскопічно або бути відкритого типу. У переважній більшості випадків в сучасній медичній практиці застосовують саме лапароскопічний метод хірургічного втручання при холецистектомії.

Можливі ускладнення

Водянка жовчного міхура може бути небезпечна такими ускладненнями, як:

• поява перфорацій в оболонках жовчного в результаті розтягування його стінок;

• перитоніт;

• розрив жовчного міхура;

• внутрішня кровотеча.

Профілактика захворювання

До методів профілактики даної патології можна віднести:

• своєчасне лікування жовчнокам'яної хвороби;

• контроль хронічного холециститу;

• здорове харчування;

• контроль рівня холестерину в крові;

• регулярні профілактичні дослідження роботи шлунково-кишкового тракту.

Водянка жовчного міхура вимагає правильно і своєчасного лікування. Часто це хірургічне втручання, яке дозволяє уникнути небезпечних для здоров'я і життя ускладнень.