Жіноче безпліддя

Про діагноз «жіноче безпліддя» кажуть в разі, якщо при регулярному статевому житті з чоловіком здатним до зачаття і без застосування протизаплідних засобів вагітність не настає протягом 1,5- 2 років. Безпліддя може бути первинним, коли у жінки не було вагітностей та вторинним, коли до появи безпліддя у жінки були вагітності.

Причини жіночого безпліддя

Неможливість зачати та виносити дитину у жінки може бути пов'язана з різними причинами. До найрозповсюджених причин жіночого безпліддя відносять:

• Особливості анатомічної будови. Відсутність яєчників, матки, маткових труб.
• Пухлини гіпофіза.
• Гормональні порушення, наприклад, підвищена секреція пролактину, проблеми з овуляцією.
• Порушення менструального циклу.
• Придбані пороки розвитку статевих органів.
• Спайки в області малого таза.
• Непрохідність фаллопієвих труб з двох сторін.
• Ендометріоз.
• Туберкульоз. За умови поразки хворобою органів статевої системи.
• Захворювання автоімунної природи.
• Психологічні причини.

Класифікація жіночого безпліддя

Залежно від причин розвитку жіноче безпліддя може бути:

• Ендокринним. До цієї групи випадків жіночого безпліддя відносять гормональні збої, що призводять до порушення дозрівання яйцеклітини. Причинами можуть бути пухлинні процеси в яєчниках, недостатність прогестерону, надмірність пролактину та ін.
• Трубно-перитонеальним. Характеризуються наявністю перешкод руху яйцеклітини по маткових трубах.
• Маточним. З вродженою чи набутою патологією будови матки.
• На тлі ендометріозу.
• Імунним. Коли у жінки формується імунна відповідь на сперматозоїди або ембріон.
• Психогенні. У цьому випадку жінка свідомо чи несвідомо не хоче мати дітей.

В деяких випадках жіночого безпліддя не виходить встановити причини його появи, тоді говорять про безпліддя невстановленого генезу.

Діагностика жіночого безпліддя

Обстеження, що здійснюється з метою встановити причину безпліддя, досить велике та включає великий комплекс різноманітних методів: діагностичних тестів, інструментальних методів.

• Складається графік базальної температури.
• Проводяться різноманітні аналізи на гормони.
• Призначається УЗД органів малого таза, це дозволяє виявити аномалії будови матки та яєчників, помітити кісту яєчників, міому, виявити інші патології і аномалії.
• Робиться гістероскопія. Це обстеження допомагає більш точно перевірити стан репродуктивних органів жінки.
• Визначається якість слизу з шийки матки.
• Робиться посткоїтальний тест. Він дозволяє відстежити активність сперматозоїдів в секреті шийки матки.
• Проводяться спеціальні аналізи для визначення імунного безпліддя.
• Робиться гістеросальпінгографія. З її допомогою можна знайти непрохідність маткових труб, спайкові процеси і т.ін.

Може застосовуватися і хірургічний метод діагностики – лапароскопія. За допомогою цього методу лікар може детально переглянути стан жіночих репродуктивних органів та при виявленні проблеми відразу ж видалити кісти, спайки, ділянки ендометріозу.

Лікування безпліддя

Питаннями безпліддя займаються гінеколог та репродуктолог. Також можуть знадобитися консультації ендокринолога, ембріолога, імунолога, генетика.

Для того, щоб лікування безпліддя було ефективним, необхідно точно визначити його причини і підбирати лікування з їх урахуванням.

Якщо діагностовано ендокринне безпліддя лікування проводиться гормональними лікарськими препаратами. При імунологічному безплідді – призначаються антигістамінні засоби. Для того, щоб усунути непрохідність маткових труб, потрібне хірургічне втручання.

У випадках, коли лікування не дає результатів, застосовують допоміжні репродуктивні методики. Вони роблять можливим народження дитини навіть в ситуаціях, які зовсім недавно вважалися безнадійними, і діагноз «безпліддя» на сьогодні вже не є вироком.

Серед найбільш ефективних допоміжних репродуктивних технік:

• штучна внутрішньоматкова інсемінація,
• екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ);
• ІКСІ,
• донорство яйцеклітин,
• сурогатне материнство.