Для лікування ЗРИГУВАННЯ (СИНДРОМ ЗРИГУВАННЯ):
Скоро тут зʼявляться потрібні товари для лікування
ЗРИГУВАННЯ (СИНДРОМ ЗРИГУВАННЯ)
Зригування (синдром зригування)
Зригування - це поширене явище у новонароджених. Зригування є мимовільним викидом частини щойно з'їденої їжі назад у рот. Більш ніж у половини немовлят щодня спостерігається відрижка. Зазвичай це явище є у віці до 4-5 місяців, але може виникати й у старшому віці.
Нечасті та невеликі відрижки належать до фізіологічної норми, але в деяких випадках часті відрижки можуть говорити про наявність проблем, й бажано якнайшвидше з'ясувати, яких саме.
Причини зригування
Найчастіше відрижка відбувається з фізіологічних причин і виникає через те, що травна система дитини ще є незрілою. У немовлят стравохід має форму трубки, крім того, є підвищений тиск на нижній сфінктер з боку шлунка. І це провокує відригування їжі. Однак є й інші причини частого зригування новонародженого:
- Заковтування повітря в процесі їжі,
- Метеоризм,
- Занадто швидка зміна становища дитини після годування,
- Захворювання травної системи. Наприклад, кишкова непрохідність та інші вроджені аномалії. У цьому випадку часто спостерігається блювання.
- Ураження хребта та центральної нервової системи внаслідок родової травми. Для подібних патологій характерні сильні блювання.
- Алергічні реакції.
Синдром відрижки, пов'язаний з патологічними станами, частіше з'являється у недоношених дітей, а також у дітей з аномаліями розвитку та генетичними захворюваннями.
Ознаки зригування
Головна ознака - це відригування частини їжі після їди. Зазвичай це трохи більше ніж 20-30 мл вмісту шлунка. Часто дитина повторно ковтає те, що відригнула.
Зазвичай при зригуванні дитина нормально почувається. Але в деяких випадках відрижка супроводжується занепокоєнням, плачем.
Важливо вміти відрізняти зригування від блювання. При зригуванні м'язи живота не напружуються. Якщо ж дитина рве, то помітно, як напружується живіт. Також це супроводжується гучними звуками. Дитина виявляє сильне занепокоєння. Виливається досить багато вмісту (більше ніж 50 мл). У деяких випадках блювання взагалі може відбуватися "фонтаном" - і це є ознакою, що потрібно негайно показати дитину лікарю.
В разі занадто частих відрижок дитина може погано набирати вагу і навіть худнути. Можуть розвинутися авітаміноз та анемія.
Часте зригування стає чинником ризику для розвитку аспіраційної пневмонії. Якщо ж спостерігається сильне блювання, це загрожує зневодненням, порушенням електролітного обміну, що може призвести до проблем у роботі нирок, серцево-судинної системи та інших органів та систем.
Діагностика та лікування синдрому зригування
Якщо батьки турбуються, що їх дитина занадто часто зригує, у неї з'являються ознаки занепокоєння, вона погано набирає вагу – обов'язково потрібно звернутися за консультацією до неонатолога.
Для з'ясування причин частого зригування лікар може призначити рентген черевної порожнини, добову pH-метрію, УЗД стравоходу, шлунка та інші обстеження.
У більшості випадків зменшити кількість зригування можна простими способами – за рахунок змін у харчуванні та догляді за дитиною. Важливо навчити маму правильно годувати малюка, щоб під час смоктання грудей він не заковтував багато повітря. Якщо дитину годують штучними сумішами, то вибирають спеціальні антирефлюксні. Також важливо витримувати правильні проміжки між годуваннями та регулювати розмір порцій.
Після кожного вживання їжі треба потримати малюка вертикально, щоб він зригнув повітря.
У деяких випадках потрібне застосування лікарських засобів: препарати для покращення моторики шлунково-кишкового тракту, ліки проти рефлюксу. При алергії призначаються антигістамінні препарати.
Якщо в процесі діагностики з'ясовується, що відрижка або блювання виникають через аномалії будови, то може знадобитися хірургічне втручання.