Левофлоксацин розчин для інфузій 500 мг флакон 100 мл №1
Написати відгук
Основні властивості
Характеристики
| Торгова назва | Левофлоксацин |
| Діюча речовина | Левофлоксацин |
| Виробник | Ауробіндо Фарма |
| Країна виробництва | Індія |
| Умови відпуску | За рецептом |
| Код ATC | J01M A Фторхінолони J01M A12 Левофлоксацин |
Інструкція Левофлоксацин розчин для інфузій 500 мг флакон 100 мл №1
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
ЛЕВОФЛОКСАЦИН АУРОБІНДО
(LEVOFLOXACIN AUROBINDO)
Склад:
діюча речовина: levofloxacin;
1 мл розчину містить левофлоксацину 5 мг;
допоміжні речовини: глюкоза, моногідрат; кислота хлористоводнева; натрію гідроксид; вода для ін’єкцій.
Лікарська форма.
Розчин для інфузій.Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин від жовтого до зеленувато-жовтого кольору, що не містить видимих механічних часток.
Фармакотерапевтична група.
Антибактеріальні засоби групи хінолонів. Фторхінолони.Код АТХ J01MА12.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Левофлоксацин – синтетичний антибактеріальний засіб із групи фторхінолонів, S-енантіомер рацемічної суміші лікарського засобу офлоксацину.
Механізм дії
Як антибактеріальний препарат із групи фторхінолонів левофлоксацин діє на комплекс ДНК-ДНК-гірази та топоізомеразу ІV.
Співвідношення фармакокінетика/фармакодинаміка
Ступінь бактеріальної активності левофлоксацину залежить від співвідношення максимальної концентрації в сироватці крові (Сmax) чи площі під фармакокінетичною кривою (АUC) та мінімальною інгібуючою (подавляючою) концентрацією (МІК (МПК)).
Механізм резистентності
Основний механізм резистентності є наслідком мутації у генах gyr-A. In vitro існує перехресна резистентність між левофлоксацином та іншими фторхінолонами.
Завдяки механізму дії зазвичай не існує перехресної резистентності між левофлоксацином та іншими класами протибактеріальних засобів.
Межові значення
Рекомендовані Європейським комітетом з тестування антимікробної чутливості (EUCAST) межові значення МІК для левофлоксацину, що відділяють чутливі мікроорганізми від організмів проміжно чутливих (помірно резистентних) та проміжно чутливі від резистентних організмів, представлено у таблиці 1 тестування МІК (мг/л).
Таблиця 1
Клінічні межові значення МІК EUCAST для левофлоксацину (07.04.2009)
Патоген |
Чутливі |
Резистентні |
Enterobacteriacae |
≤ 1 мг/л |
> 2 мг/л |
Pseudomonas spp. |
≤ 1 мг/л |
> 2 мг/л |
Acinetobacter spp. |
≤ 1 мг/л |
> 2 мг/л |
Staphylococcus spp. |
≤ 1 мг/л |
> 2 мг/л |
S. pneumoniae1 |
≤ 1 мг/л |
> 2 мг/л |
Streptococcus A, B, C, G |
≤ 1 мг/л |
> 2 мг/л |
H. influenzae M. catarrhalis2 |
≤ 1 мг/л |
> 1 мг/л |
Межові значення, не пов’язані з видами3 |
≤ 1 мг/л |
> 2 мг/л |
1 Межове значення МІК між чутливими та проміжно чутливими (помірно резистентними) штамами було збільшено з 1 до 2 з метою стримування росту диких штамів цього мікроорганізму, що демонструють варіабельність даного параметра. Межові значення стосуються терапії високих доз. 2 Штами з величинами МІК, вищими межового значення між чутливими та проміжно чутливими (помірно резистентними) штамами, є дуже рідкісними чи про них ще не повідомлялося. Тести на ідентифікацію та протимікробну чутливість на будь-якому такому ізоляті слід повторити, та якщо результат буде підтверджено, надіслати ізолят у довідкову лабораторію. 3 Межові значення МІК, не пов’язані з видами, було визначено переважно за даними фармакокінетики/фармакодинаміки; вони не залежать від розподілу МІК певних видів і використовуються лише для видів, яким не було визначено конкретне для виду межове значення, та не використовуються для видів, де тестування на чутливість не рекомендується чи для яких існує недостатньо доказів щодо сумнівних видів (Enterococcus, Neisseria, грамнегативні анаероби). |
